Ќа головну

ѕолтава - 2000

–озд≥л 1. Ќјƒ«¬»„ј…Ќ≤ —»“”ј÷≤ѓ, ўќ «ј√–ќ∆”ё“№ ƒќЅ–ќЅ”“” Ћёƒ»Ќ» “ј —”—ѕ≤Ћ№—“¬ј

“ема 1. ≈колог≥чн≥ проблеми навколишнього  середовища

ѕовноц≥нне житт¤ кожноњ людини на сучасному етап≥ розвитку сусп≥льства у значн≥й м≥р≥ залежить в≥д стану середовища, в ¤кому вона проживаЇ. “ому проблеми взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи, людини ≥ б≥осфери набувають сьогодн≥ особливого значенн¤, так ¤к вони визначають перспективу ≥снуванн¤ житт¤ на «емл≥.

 ”рок 1. ≈колог≥чн≥ кризи: типолог≥¤, причини, насл≥дки

 «абрудненн¤ природи людиною - одна з давн≥х проблем в ≥стор≥њ цив≥л≥зац≥њ.

 Ћюдина завжди розгл¤дала навколишнЇ середовище ¤к джерело своњх життЇвих ресурс≥в, за рахунок його прагнула покращити умови свого ≥снуванн¤, задовольнити своњ життЇв≥ потреби. « ц≥Їю метою вона розширювала територ≥ю свого проживанн¤ та використовувала њњ п≥д с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ ≥ пасовища, п≥д буд≥вництво житла та виробнич≥ п≥дприЇмства.

 ѕри цьому створювалис¤ ≥ освоювалис¤ все нов≥ ≥ нов≥ джерела енерг≥њ дл¤ техн≥чного прогресу.

 ≤сторично так склалос¤, що, пересл≥дуючи певну мету (добуванн¤ корисних копалин, виготовленн¤ продукт≥в споживанн¤, буд≥вництво транспортних шл¤х≥в, штучних водосховищ дл¤ √≈—), людство не враховувало можливих еколог≥чних насл≥дк≥в, ¤к≥ можуть виникнути при таких д≥¤х на навколишнЇ середовище.

 ƒек≥лька стол≥ть тому, коли масштаби виробництва були не дуже високими, втручанн¤ людини в природн≥ процеси суттЇво не зм≥нювало еколог≥чного балансу м≥ж в≥дновлювальними природними процесами ≥ виробничою д≥¤льн≥стю людини.

 јле, з по¤вою нових виробничих технолог≥й, еколог≥чний баланс природних чинник≥в почав р≥зко зм≥нюватис¤, ≥ ц≥ зм≥ни ставали все б≥льш серйозними ≥ загрозливими дл¤ нормального функц≥онуванн¤ живих орган≥зм≥в.

 ѕродовжуючи розширювати виробничу сферу своЇњ д≥¤льност≥, людина за останнЇ стол≥тт¤ створила штучне середовище проживанн¤ - техносферу, чим дуже зм≥нила природне навколишнЇ середовище, його б≥осферу.

 Ѕудь-¤ка сфера практичноњ д≥¤льност≥ людини вимагаЇ знань ≥ розум≥нн¤ закон≥в природи, њх безумовного дотриманн¤. јле при зд≥йсненн≥ багатьох проект≥в це не завжди виконувалось.

 Ќаприклад, проектувальники г≥дроелектростанц≥й з≥ткнулис¤ з проблемою збереженн¤ природних нерестилищ риби, виключенн¤м з господарського користуванн¤ врожайних с≥льськогосподарських уг≥дь, ≥з зм≥ною кл≥мату на значних територ≥¤х.

 ƒ≥¤льн≥сть по осушенню бол≥т заради розширенн¤ площ с≥льськогосподарських уг≥дь у багатьох випадках призвела до зворотнього ефекту - зниженн¤ р≥вн¤ грунтових вод, загибел≥ пасовищ, л≥с≥в.

 ѕобудован≥ х≥м≥чн≥, енергетичн≥, металург≥йн≥ п≥дприЇмства своњми викидами в атмосферу, скидами в р≥ки ≥ водойми почали знищувати рослинний та тваринний св≥т, а њх токсичн≥ викиди почали викликати захворюванн¤ у людей.

 Ѕажанн¤ отримати б≥льш висок≥ врожањ обумовило використанн¤ м≥неральних добрив, пестицид≥в ≥ герб≥цид≥в. јле њх надм≥рне застосуванн¤ призводить до високоњ концентрац≥њ шк≥дливих речовин у с≥льськогосподарськ≥й продукц≥њ, що також може викликати отруЇнн¤ людей.

 ¬≥домо, що еколог≥чна система ( екосистема) нашоњ планети або њњ окремого рег≥ону - це сукупн≥сть сум≥сно проживаючих р≥зних вид≥в орган≥зм≥в та умов њх ≥снуванн¤, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в законом≥рному зв'¤зку один з одним.

 ј будь - ¤ка екосистема, њњ окремий елемент або попул¤ц≥¤, можуть ≥снувати т≥льки в певному д≥апазон≥ температур, тиску ≥ складу пов≥тр¤ного середовища.

 ≈косистема ≥ њњ окрем≥ елементи мають певну ст≥йк≥сть до впливу негативних чинник≥в на них ≥ здатн≥сть до самов≥дновленн¤. ÷¤ ст≥йк≥сть залежить в≥д масштабу ≥ швидкост≥ д≥њ на нењ негативного впливу.

 Ќаприклад, початковий скид невеликоњ к≥лькост≥ забруднювача в водойму може не порушити екосистему водойми, так ¤к очистка води буде проходити за рахунок на¤вних природних б≥олог≥чних ≥ х≥м≥чних процес≥в.

 ќднак, у зв'¤зку ≥з швидким зростанн¤м населенн¤ «емл≥, а, значить, ≥ об'Їм≥в високотехнолог≥чних виробництв, швидк≥сть впливу на екосистему окремих рег≥он≥в стаЇ все б≥льш катастроф≥чною.

 ÷е призводить до загибел≥ окремих екосистем, порушенн¤ природних взаЇмозв'¤зк≥в та еколог≥чноњ р≥вноваги.

 ѕорушенн¤ р≥вноваги в екосистем≥, що викликаЇ незворотн≥ зм≥ни в н≥й ≥ поступове њњ руйнуванн¤ називаЇтьс¤ еколог≥чною кризою.

 Ќекерований розвиток еколог≥чноњ кризи може призвести до надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ.

 ѓњ зонами можуть оголошуватис¤ окрем≥ м≥сцевост≥ ”крањни, де склалис¤ негативн≥ зм≥ни в даному навколишньому природному середовищ≥ ≥ це потребуЇ застосуванн¤ надзвичайних заход≥в з боку держави.

 “ак, указом ѕрезидента ”крањни зоною надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ у серпн≥ 2000 року був оголошений ѕершотравневий район ћиколањвськоњ област≥, де за короткий пром≥жок часу в результат≥ впливу на людей отруйних речовин нев≥домого походженн¤ захвор≥ло на токсикодерм≥ю б≥льше 350 чолов≥к р≥зного в≥ку.

 Ќадзвичайна еколог≥чна ситуац≥¤ може скластис¤ не т≥льки в результат≥ довготривалого негативного впливу на навколишнЇ середовище, але ≥ в результат≥ пор≥вн¤но швидкого та ≥нтенсивного впливу. ¬ цьому випадку говор¤ть про еколог≥чну катастрофу.

 ¬ залежност≥ в≥д причин виникненн¤ катастрофи под≥л¤ють на природн≥ ≥ антропогенн≥, а в залежност≥ в≥д запод≥¤ноњ шкоди та обс¤г≥в негативних насл≥дк≥в, тобто в≥д масштаб≥в скоЇного лиха Ц на катастрофи локального, рег≥онального чи глобального значенн¤.

 ѕершою глобальною природною еколог≥чною катастрофою, ¤ку пережило людство, був всесв≥тн≥й потоп. ќсь ¤к про це розпов≥даЇ перша книга Ѕ≥бл≥њ: У¬ шестисотий р≥к житт¤ ЌоЇвого розверзлись вс≥ джерела великоњ бездни, ≥ в≥кна небесн≥ в≥дкрились; ≥ ливс¤ на землю дощ сорок дн≥в ≥ сорок ночей.  ≤ п≥дн¤лас¤ вода на земл≥ надзвичайно, так, що покрились вс≥ висок≥ гори, ¤к≥ Ї п≥д вс≥м небом. Ќа п'¤тнадц¤ть л≥кт≥в п≥дн¤лас¤ над ними вода. ≤ лишилась житт¤ вс¤ка плоть, ¤ка рухалас¤ по земл≥, ≥ птахи, ≥ скотина, ≥ зв≥р≥, ≥ вс≥ гади, що повзають по земл≥, ≥ вс≥ люди. ¬ода ж п≥дн≥малась на земл≥ сто п'¤тдес¤т дн≥в...Ф

 ѕод≥бн≥ розпов≥д≥ зустр≥чаютьс¤ в легендах ≥ сагах майже вс≥х народ≥в «емл≥. —ьогодн≥ вже не п≥дл¤гаЇ сумн≥ву, що ц≥ розпов≥д≥ базуютьс¤ на реальних под≥¤х, на спогадах про небачену пов≥нь, що трапилась, мабуть, у до≥сторичн≥ часи.

 ќсобливо природн≥ катастроф≥чн≥ ¤вища дають про себе знати в останн≥ дес¤тир≥чч¤ ’’ стол≥тт¤: землетруси, засухи, потужн≥ урагани, повен≥ тощо забрали житт¤ дес¤тк≥в тис¤ч людей, принесли матер≥альн≥ збитки, ¤к≥ оц≥нюютьс¤ м≥ль¤рдами долар≥в.

 ÷е св≥дчить про те, що ≥ в в≥к науково-техн≥чноњ революц≥њ людина продовжуЇ залежати в≥д природи.

 јнтропогенн≥ еколог≥чн≥ катастрофи (ј≈ ) - ¤вище, ¤ке викликаЇтьс¤ самою людиною, њњ помилковою д≥¤льн≥стю (техн≥чною, технолог≥чною). ј≈  зак≥нчуЇтьс¤ не лише авар≥Їю, але й зм≥нами навколишнього середовища.

 ” близькому або в≥ддаленому майбутньому ј≈  призводить до патолог≥њ людини, тобто, по-сут≥ - до еколог≥чноњ патолог≥њ або еколог≥чного захворюванн¤. « розвитком нових технолог≥й ≥ високопродуктивноњ техн≥ки ц¤ проблема стаЇ все б≥льш актуальною.

 «а швидк≥стю розвитку ј≈  вид≥л¤ютьс¤ так≥ вар≥анти:

 ѕов≥льн≥ ј≈  - обумовлен≥ акумул¤ц≥Їю (накопиченн¤м) шк≥дливих речовин (ксеноб≥отик≥в) в орган≥зм≥ людини внасл≥док поступового, часом прихованого њх надходженн¤.

 Ќаприклад, накопиченн¤ у пов≥тр≥ пилових частинок та утворенн¤ звичайного ≥ фотох≥м≥чного смогу призводить до загостренн¤ хрон≥чних захворювань ≥ зак≥нчуЇтьс¤ смертю багатьох людей.

 Ўвидк≥ ј≈  - т≥, що розвиваютьс¤ впродовж 6 годин.

ѕрикладом Ї авар≥¤ на одн≥й ≥з золотодобувних копалень –умун≥њ в лютому 2000 року, що призвела до викиду в навколишнЇ природне середовище отруйних ц≥ан≥д≥в. Ѕули забруднен≥ значн≥ водн≥ площ≥ р. “иса, нанесен≥ збитки господарству рег≥ону, загинула велика к≥льк≥сть птах≥в, риби, ≥нших представник≥в фауни.

 ћиттЇв≥ ј≈  - т≥, при виникненн≥ ¤ких люди гинуть за короткий пром≥жок часу (до одн≥Їњ години): з≥ткненн¤ ≥ загибель л≥так≥в, пот¤г≥в, масов≥ пожеж≥.

Ќаприклад, у грудн≥ 1997 року поблизу —алоник≥в (√рец≥¤) при заход≥ на посадку потерп≥в авар≥ю ≥ розбивс¤ украњнський л≥так я -42 з 62 пасажирами на борту.

 “ак≥ авар≥њ не завжди призвод¤ть до еколог≥чних насл≥дк≥в, до порушенн¤ екосистем, тобто, до забрудненн¤ довк≥лл¤.

 јнтропогенн≥ еколог≥чн≥ катастрофи можуть бути ненавмисними (випадковими,  спонтанними - такими част≥ше за все вони Ї) ≥ навмисними.  ƒо навмисних належить екоцид, тобто локальне знищенн¤ природи з метою позбавити противника свободи пересуванн¤, укритт¤, користуванн¤ м≥сцевими джерелами њж≥ та води.

“акими прикладами в ≥стор≥њ людства можуть бути войовнич≥ походи гун≥в або граб≥жницьких ≥ жорстоких орд „инг≥зхана, п≥д час ¤ких вони планом≥рно разом з людьми знищували дос¤гненн¤ њх цив≥л≥зац≥њ ≥ природу (спалювали врожањ, засипали колод¤з≥, винищували худобу, сади, пол¤). ¬ ’’ стол≥тт≥ величезноњ шкоди людству ≥ природ≥ завдали ≤ ≥ ≤≤ св≥тов≥ в≥йни, а також в≥йни у ¬ТЇтнам≥, јфган≥стан≥, ёгослав≥њ та ≥нших куточках земноњ кул≥.

 јнтропогенною еколог≥чною катастрофою планетарного масштабу вважаЇтьс¤ авар≥¤ на 4 енергоблоц≥ „орнобильськоњ атомноњ станц≥њ в кв≥тн≥ 1986 року. “≥льки в ”крањн≥ рад≥оактивного забрудненн¤ зазнали 8 млн.  га (8% в≥д загальноњ площ≥ держави) територ≥њ 12 областей.

 Ќа ц≥й площ≥ розташован≥ 2218 населених пункти, в ¤ких проживають майже 2,5 млн. чолов≥к, з них - б≥льше 500 тис¤ч д≥тей в≥ком до 15 рок≥в. ≤з господарського використанн¤ вилучено 180 тис¤ч гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь, 157 тис¤ч гектар≥в л≥су.  р≥м цього, було обмежено агропромислове ≥ л≥согосподарське виробництво на 258 тис¤чах гектар≥в земл≥.

 ¬ ход≥ авар≥йних ≥ дезактивац≥йних  роб≥т у зон≥ в≥дчуженн¤ створено понад 800 могильник≥в рад≥ац≥йних в≥дход≥в.

 « урахуванн¤м розпаду, сумарний випад рад≥оактивних речовин становив 50 млн. кюр≥. ÷е р≥внозначно насл≥дкам вибуху понад 500 атомних бомб, под≥бних до тих, що скинут≥ в 1945 роц≥ американц¤ми на ¤понське м≥сто ’≥рос≥му.

 ѕ≥д час гас≥нн¤ палаючого реактора на нього скинуто 2400 т свинцю, частково в≥н не долет≥в до "жерла вулкана", а був рознесений в≥тром, що "збагатило" велик≥ площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь ще одним елементом першоњ категор≥њ небезпечност≥.

 јвар≥¤ на „ј≈— оц≥нюЇтьс¤ в 250 млрд. долар≥в —Ўј, а загальн≥ людськ≥ жертви вже найближчим часом перевищать 0,5 млн. чолов≥к. “очно оц≥нити насл≥дки впливу авар≥њ на здоров'¤ населенн¤ ”крањни ми ще не можемо, але зрозум≥ло, що вона негативно вплине на здоров'¤ багатьох покол≥нь.

 ÷е про¤вл¤Їтьс¤ у зниженн≥ колективного ≥мун≥тету, зростанн≥ к≥лькост≥ онколог≥чних захворювань, ускладненн¤х переб≥гу вс≥х в≥домих хвороб.

  « вищеозначеного можна зробити висновок, що антропогенний вплив на навколишнЇ природне середовище на рубеж≥ тис¤чол≥ть р≥зко зр≥с ≥ прийн¤в катастроф≥чний характер.

 ѕрискорений темп техногенного перетворенн¤ б≥осфери призв≥в до глобального потепл≥нн¤ з ус≥ма в≥домими ≥ поки що нев≥домими людству в≥ддаленими насл≥дками.

 ¬они можуть про¤витис¤ у вигл¤д≥ природних ≥ техногенних катастроф, зб≥дненн≥ видовоњ р≥зноман≥тност≥ природи та захворюванн≥ й вимиранн≥ населенн¤.

 ћоделлю екстремального парникового ефекту може служити ¬енера, на поверхн≥ ¤коњ зареЇстрована температура 400º —. ÷е зумовлено, головним чином, високим тиском вуглекислого газу,  що с¤гаЇ 100 кг/см² поверхн≥.

  ¬ атмосфер≥ «емл≥ вм≥ст вуглекислого газу за пер≥од з 1850 року зр≥с  на 25%. ћабуть, не випадково 7 - 8 рок≥в останнього дес¤тил≥тт¤ ви¤вилис¤ найспекотн≥шими.

 ѕ≥дтвердженн¤м потепл≥нн¤ Ї той факт, що з 1986 року щор≥чно в≥д льодового панциру јнтарктиди в≥дколюютьс¤ величезн≥ айсберги. Ќайб≥льший з них маЇ площу майже 4 тис¤ч≥ км² (це дор≥внюЇ половин≥ площ≥  ≥пру чи Ћ≥вану).

 «аф≥ксован≥ впродовж останн≥х дес¤тил≥ть глобальн≥ зм≥ни кл≥мату уже викликають п≥двищенн¤ р≥вн≥в „орного та јзовського мор≥в. —ередн¤ температура пов≥тр¤ в ќдес≥, ќчаков≥,  ерч≥, ћар≥упол≥ зб≥льшилась на 0,1 - 0,4º —. ќдночасно забрудненн¤ верхнього шару „орного мор¤ спри¤Ї зниженню випаровуваност≥ води. Ќа думку де¤ких фах≥вц≥в, р≥зку актив≥зац≥ю п≥дйому р≥вн¤ води в геометричн≥й прогрес≥њ у найближч≥ роки можна розц≥нювати ¤к катастрофу.

 ќск≥льки причорноморськ≥ лимани в≥ддален≥ в≥д мор¤ п≥щаними пересипами шириною 50 - 250 м ≥ висотою всього 0,8 - 2,2 м, то, при зростанн≥ штормовоњ активност≥ ≥ в≥дносному п≥двищенн≥ р≥вн¤ мор¤, ц≥ пересипи будуть знищен≥, порушитьс¤ г≥дрох≥м≥чний ≥ г≥дроб≥олог≥чний режим вод лиман≥в, загинуть ц≥нн≥ породи риб, зб≥дн≥Ї видова р≥зноман≥тн≥сть флори ≥ фауни. «вичайно, будуть п≥дтоплен≥ земл≥, м≥ста ≥ населен≥ пункти, руйнуватимутьс¤ господарськ≥ ≥ промислов≥ споруди, забрудн¤тьс¤ п≥дземн≥ води.

 як в≥домо, житт¤ на «емл≥ ≥снуЇ завд¤ки захисному щиту озонового прошарку атмосфери. ¬иснаженн¤ його впродовж останн≥х дес¤тир≥ч - це ще одна глобальна проблема, в≥д вир≥шенн¤ ¤коњ залежить майбутнЇ людства. ¬изначено, що новими руйн≥вниками озонового прошарку Ї фтор, фторм≥стк≥ сполуки та ≥нш≥. ќдна активна молекула фреон≥в може "спалити" до сотн≥ тис¤ч молекул озону.

 «меншенн¤ товщини озонового прошарку та по¤ва озонових д≥рок над јнтарктидою Ї тривожним еколог≥чним сигналом. якщо цей процес стане незворотн≥м, то жорстке сон¤чне випром≥нюванн¤ за коротк≥ строки знищить усе живе на планет≥.

 «м≥на газопилового складу атмосфери породила такий феномен ¤к кислотн≥ дощ≥. ѓх випаданн¤ призводить до п≥дкисленн¤ ірунт≥в, води р≥чок ≥ озер, що, в свою чергу, може викликати катастроф≥чн≥ зм≥ни в еколог≥чних системах.

 “акий далеко неповний перел≥к негативних глобальних насл≥дк≥в еколог≥чних криз. —ьогодн≥ нам ус≥м треба усв≥домити величезну в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ житт¤ на планет≥, щоб прийти до поступовоњ реал≥зац≥њ науково виважених заход≥в з охорони, в≥дтворенн¤ та рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в.

 «апитанн¤:

 1.ўо означаЇ пон¤тт¤ Уеколог≥чна системаФ?

 2. ўо таке еколог≥чна криза?

 3.” чому пол¤гають причини виникненн¤ еколог≥чних криз? 

 4. ѕривед≥ть приклади природних еколог≥чних катастроф.

 5. ƒайте класиф≥кац≥ю ≥ характеристику антропогенних еколог≥чних криз.

 6. ƒо ¤ких насл≥дк≥в призвод¤ть еколог≥чн≥ кризи?

 7. як≥ ви знаЇте глобальн≥ еколог≥чн≥ проблеми? 

 ”рок 2. Ўл¤хи зниженн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища

 ѕроблеми, пов'¤зан≥ з посиленн¤м антропогенного навантаженн¤ на «емлю, руйнуванн¤м еколог≥чноњ р≥вноваги вимагають в≥д людства створенн¤ природоохоронноњ технолог≥њ, що дозволить значною м≥рою знизити забрудненн¤ навколишнього середовища.

 ¬≥домо, що сучасн≥ засоби отриманн¤ ≥ виробленн¤ енергонос≥њв найб≥льше впливають на стан б≥осфери.

 “еплова енергетика забруднюЇ пов≥тр¤не середовище ≥ спри¤Ї по¤в≥ парникового ефекту.

 √≥дроенергетика виводить з об≥гу значн≥ площ≥ с≥льськогосподарських та л≥сових уг≥дь, порушуЇ г≥дролог≥чний ≥ б≥олог≥чний баланс р≥к.

 јтомна енергетика несе в соб≥ високу потенц≥йну рад≥ац≥йну небезпеку, а також породжуЇ проблему захороненн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в.

 “ому головним завданн¤м по збереженню довк≥лл¤ в ’’1 стол≥тт≥ буде пошук ≥ прискорене освоЇнн¤ еколог≥чно чистих, поновлюваних джерел енерг≥њ.

 ƒо цих альтернативних джерел можуть бути в≥днесен≥: гел≥о (сон¤чна) ≥ геотермальна (пов'¤зана з тепловими процесами в надрах «емл≥) енергетика, енерг≥¤ в≥тру, приплив≥в морських хвиль, невеликих р≥чок  тощо.

 ѕеревагою поновлюваних джерел енерг≥њ пор≥вн¤но з традиц≥йними (кам'¤не вуг≥лл¤ , газ, нафтопродукти, рад≥оактивн≥ матер≥али тощо) Ї те , що вони практично невичерпн≥.

 ўор≥чно «емл¤ отримуЇ енерг≥њ сонц¤ на два пор¤дки б≥льше, н≥ж њњ мають ус≥ види викопного палива.

   ласиф≥кац≥¤ поновлювальних джерел енерг≥њ

   ≤стор≥¤ людства знаЇ чимало ц≥кавих спроб використанн¤ енерг≥њ сонц¤ дл¤ р≥зних ц≥лей. Ќаприклад, јрх≥мед у 212 роц≥ до н.е. з допомогою величезного зб≥льшувального скла планував спр¤мувати сон¤чн≥ промен≥ на корабл≥ римл¤н ≥ спалити њх, щоб запоб≥гти завоюванню —≥ракуз.

 ¬идатний ≥тал≥йський вчений та митець Ћеонардо да ¬≥нч≥ склав у 1515 роц≥ один ≥з перших план≥в використанн¤ енерг≥њ сонц¤. ” його книжках Ї малюнки дек≥лькох проект≥в величезного парабол≥чного дзеркала Удл¤ постачанн¤ тепла до бойлера на фарбувальн≥й станц≥њФ. Ќаприк≥нц≥ ’V≤≤≤ ст. французький х≥м≥к јнтуан ЋавуазьЇ винайшов сон¤чну п≥ч, в ¤к≥й можна було плавити платину при температур≥ 1780 º C.

 ≤ сьогодн≥ у св≥т≥ Ї непоодинок≥ факти використанн¤ гел≥оенергетики. Ќаприклад, у  ал≥форн≥њ (—Ўј) в пустел≥ ћохаве д≥ють сон¤чн≥ батарењ потужн≥стю 354 ћ¬т, що можуть забезпечити електроенерг≥Їю м≥сто з населенн¤м 50 тис. чолов≥к.

 ѕройшли усп≥шне випробуванн¤ батарењ, в ¤ких сон¤чне тепло при допомоз≥ плат≥вок окису кремн≥ю трансформуЇтьс¤ в електричний струм.  оеф≥ц≥Їнт корисноњ д≥њ таких батарей набагато перевищуЇ в≥дпов≥дний коеф≥ц≥Їнт ≥нших електроенергетичних станц≥й (  ƒ найсучасн≥ших електростанц≥й не перевищуЇ 40%, а в ¤дерних реакторах атомних станц≥й з причин безпеки   ƒ обмежують до 32%).

 ≈лектроенерг≥ю отримують також за допомогою паротурб≥нних генератор≥в. ќдна з таких сон¤чних електростанц≥й (—≈—) споруджена в  риму поблизу  ерч≥ потужн≥стю 1200  ¬т, що Ї п≥дтвердженн¤м розробок в≥тчизн¤них вчених про економ≥чну виг≥дн≥сть ≥ перспективн≥сть добуванн¤ сон¤чноњ енерг≥њ на п≥вдн≥ ”крањни: в  риму, ѕриазов'њ. Ќа сьогодн≥ ≥де¤ створенн¤ еколог≥чно чистого гел≥опланетарного генератора електричноњ енерг≥њ вже не Ї фантастичною.

 ¬икористанн¤ геотермальноњ енергетики особливо перспективне в зонах вулкан≥чного по¤су, де на поверхню виходить перегр≥та пара. ¬улкан≥чн≥ термальн≥ свердловини (глибина зал¤ганн¤ терм≥чноњ енерг≥њ в них незначна) вже дають промислову енерг≥ю в —Ўј, япон≥њ, Ќов≥й «еланд≥њ ≥ ≤сланд≥њ.

 ¬ ”крањн≥ найб≥льш перспективним дл¤ розвитку геотермальноњ енергетики Ї рег≥он «акарпатт¤, де за геолог≥чними та геоф≥зичними даними на глибин≥ 6 км температура г≥рських пор≥д дос¤гаЇ 230 -275º —.

 «начн≥ ресурси геотермальноњ енерг≥њ маЇ  рим.  р≥м того, дл¤ буд≥вництва геотермальних електростанц≥й можуть бути використан≥ окрем≥ родовища корисних копалин у ’арк≥вськ≥й, ѕолтавськ≥й област¤х.

 ≤ншим альтернативним джерелом може стати в≥трова енергетика. ѕ≥онером буд≥вництва в≥троелектростанц≥й (¬≈—) у наш≥й крањн≥ був видатний украњнський вчений та ≥нженер, один з основоположник≥в космонавтики ё.  ондратюк. ѕобудована ним у 1931 роц≥ поблизу —евастопол¤ ¬≈— потужн≥стю 100  ¬т забезпечувала струмом м≥ську мережу понад 10 рок≥в.

Ќин≥ в ”крањн≥ д≥ють 5 досить потужних в≥трових електростанц≥й: ≠≠≠ƒонузлавська, —акська, “рост¤нецька, јскан≥йська та Ќовоазовська, ¤к≥ виробл¤ють до 14,5 ћ¬т електроенерг≥њ. ¬ подальшому њх потужн≥сть буде зростати (так, коли вийде на проектну потужн≥сть Ќовоазовська ¬≈—, то вона буде виробл¤ти енерг≥њ б≥льше, н≥ж в≥домий ƒн≥прогес).” ц≥лому програма розвитку в≥троенергетики ”крањни передбачаЇ, що до 2008 року ¬≈— будуть виробл¤ти до 10 % електроенерг≥њ у крањн≥. ƒос¤гненню ц≥Їњ мети буде спри¤ти встановленн¤ б≥льш потужних 500-к≥ловатних в≥трогенератор≥в (сьогодн≥ використовуютьс¤ 100-к≥ловатн≥), випуск ¤ких за н≥мецькою л≥ценз≥Їю вже розпочато на завод≥ Уѕ≥вденмашФ.

¬≥дом≥ системи р≥зноњ конструкц≥њ, що використовують енерг≥ю морських хвиль, приплив≥в та в≥дплив≥в, ¤к≥ могли б задовольнити майже 3/4 потреб крањн ™вропейського —оюзу в електроенергетиц≥. ѕро те, що це не фантастика , св≥дчить досв≥д Ўотланд≥њ, де на остров≥ јйлей побудована станц≥¤, ¤ка використовуЇ енерг≥ю приплив≥в ≥ в≥дплив≥в та забезпечуЇ потреби м≥сцевого населенн¤.

 Ќе досить ефективно використовуЇтьс¤ г≥дроенергетичний потенц≥ал малих р≥чок ”крањни.

 Ќегативний вплив на довк≥лл¤, характерний дл¤ великих √≈— (порушенн¤ теплового та кл≥матичного стану м≥сцевост≥), не Ї характерним дл¤ м≥н≥ - √≈—, ¤к≥ використовують природн≥ вод¤н≥ напори без необх≥дного буд≥вництва масштабних г≥дротехн≥чних споруд.

 —ьогодн≥ в ”крањн≥ збереглос¤ всього 48 малих г≥дроелектростанц≥й, б≥льш≥сть ≥з ¤ких потребуЇ реконструкц≥њ.

 ” ѕолтавськ≥й област≥, з 14 ран≥ше д≥ючих, поки що реально в≥дновлено т≥льки —ухораб≥вську √≈— на р. ѕсел у –ешетил≥вському район≥.

 ≈ксплуатац≥¤ малих √≈— даЇ можлив≥сть виробл¤ти близько 250 млн.  ¬т/год електроенерг≥њ за р≥к, що екв≥валентно щор≥чн≥й економ≥њ 75 тис. т. деф≥цитного орган≥чного палива.

 ўе одна важлива проблема дл¤ ”крањни - це енергозбереженн¤. Ќаселенн¤ нашоњ держави становить менше 1% в≥д населенн¤ «емл≥, проте ми використовуЇмо понад 2 % вс≥Їњ електроенерг≥њ, а њњ втрати при транспортуванн≥ та нерац≥ональне використанн¤ втрич≥ перевищують так≥ ж показники крањн «ах≥дноњ ™вропи.

 “ому використанн¤ чистих джерел електроенерг≥њ та застосуванн¤ енергозбер≥гаючих технолог≥й дадуть змогу вже в недалекому майбутньому зменшити еколог≥чне навантаженн¤ на природне середовище й частково в≥дмовитись в≥д "брудноњ" тепловоњ та небезпечноњ атомноњ енергетики.

 Ѕоротьба ≥з забрудненн¤м суш≥, атмосфери й г≥дросфери вимагаЇ розробки нових метод≥в очищенн¤ речовин. Ќа п≥дприЇмствах застосовуютьс¤ традиц≥йно механ≥чн≥, ф≥зико-х≥м≥чн≥, х≥м≥чн≥, б≥ох≥м≥чн≥ методи очищенн¤. ћехан≥чн≥ методи очищенн¤ включають в≥дстоюванн¤ ≥ ф≥льтруванн¤. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ методи використовують масообм≥нн≥ процеси.

 “ак, шл¤хом адсорбц≥њ (поглинанн¤ речовини з розчину або газу поверхневим прошарком р≥дини або твердого т≥ла) на активованому вуг≥лл≥ з ст≥чних вод кольоровоњ металург≥њ вилучають цинк, м≥дь, н≥кель та ≥нш≥ метали. —уттю х≥м≥чних метод≥в очищенн¤ Ї обробка ст≥чних вод х≥м≥чними реагентами.

 ¬ результат≥ реакц≥й нейтрал≥зац≥њ, окисленн¤ , в≥дновленн¤, отруйн≥ речовини переход¤ть у нетоксичн≥ продукти або ж випадають в осадок, ¤кий в≥дд≥л¤Їтьс¤ механ≥чним методом.

 Ѕезв≥дходна та малов≥дходна технолог≥¤ Ї одним з вагомих напр¤мк≥в розвитку промислового виробництва. ¬иникненн¤ цього напр¤мку зумовлене необх≥дн≥стю запоб≥гти шк≥дливому впливу в≥дход≥в промисловост≥ на навколишнЇ середовище. Ѕезв≥дходн≥ виробництва передбачають розробку таких технолог≥й, ¤к≥ б забезпечили максимальну переробку сировини. ÷е дозвол¤Ї, з одного боку, найб≥льш ефективно використовувати природн≥ ресурси, а з ≥ншого - зменшувати к≥льк≥сть в≥дход≥в, що потрапл¤ють у довк≥лл¤ та отруюють його. Ѕезв≥дходн≥ та малов≥дходн≥ технолог≥њ застосовують у р≥зних галуз¤х промисловост≥.

 Ќаприклад, на окремих п≥дприЇмствах чорноњ металург≥њ зд≥йснюЇтьс¤ повна переробка зал≥зорудних концентрат≥в. ѕ≥сл¤ отриманн¤ чавуну та стал≥ ≥де подальша переробка шлак≥в та в≥дход≥в, у результат≥ чого виробл¤ютьс¤ так≥ буд≥вельн≥ матер≥али ¤к керамзит та цемент. ѕовторна сировина, ¤ка включаЇтьс¤ в подальший технолог≥чний процес, вже сьогодн≥ дозвол¤Ї у розвинутих крањнах забезпечити њх потреби в буд≥вельних матер≥алах на 10 - 70 %.

 “онна макулатури дозвол¤Ї вр¤тувати в≥д вирубки 10-20 дерев. ѕри цьому виробництво де¤ких метал≥в ≥ паперу з повторноњ сировини дозвол¤Ї зекономити б≥льше половини ( 95% в окремих випадках) енерг≥њ у пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чною технолог≥Їю на баз≥ первинних ресурс≥в.

  омплексне впровадженн¤ природоохоронноњ технолог≥њ в нац≥ональних масштабах включаЇ ≥ регенерац≥ю побутових в≥дход≥в. ¬становлено, що 25% побутових в≥дход≥в можуть бути використан≥ ¤к добрива, 25% - ¤к сировина дл¤ паперового виробництва, 20 % - ¤к сировина дл¤ металург≥њ ( метали, скло, м≥нерали).

 ¬ажливе значенн¤ дл¤ охорони навколишнього середовища мають б≥отехнолог≥њ (або застосуванн¤ б≥ох≥м≥чних метод≥в очищенн¤ речовин). ќстанн≥м часом виведен≥ бактер≥њ, ¤к≥ здатн≥ вилучати метали з≥ ст≥чних вод промислових п≥дприЇмств. ÷е дозвол¤Ї не т≥льки п≥двищити ступ≥нь њх очищенн¤, але ≥ повернути до житт¤ водойми, що вважалис¤ ран≥ше згубленими в≥дходами фабрик та завод≥в.

 ” подоланн≥ глобального потепл≥нн¤ кл≥мату, а також у вир≥шенн≥ багатьох ≥нших еколог≥чних проблем сучасност≥, важлива роль в≥дводитьс¤ л≥сам, ¤к≥ займають до 30% суходолу й продукують 82 % вс≥Їњ ф≥томаси на «емл≥.

 ¬≥д 30 до 70 % л≥с≥в в ™вроп≥ хвор≥Ї ≥ всихаЇ. Ќауковц≥ часто не можуть по¤снити цього ¤вища. ” той же час л≥си Ї важливим сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чним чинником, що забезпечуЇ житт¤ ≥ здоров'¤ людини. ќптимальним зал≥сненн¤м територ≥њ на р≥внинах вважаЇтьс¤ 25-30 %, у г≥рських районах - 35-50 % ( нерац≥ональна вирубка л≥с≥в у  арпатах призвела до частих повеней ≥ зсув≥в у цьому рег≥он≥, ¤к≥ завдають значних матер≥альних збитк≥в ”крањн≥). «агалом же л≥сист≥сть нашоњ держави становить 14,3 %, ѕолтавщини - 8 % загальноњ площ≥. ¬она вкрай недостатн¤ ≥ тому сьогодн≥ необх≥дно зайн¤тись в≥дновленн¤м л≥с≥в на вирубках та розширенн¤м њх площ за рахунок насадженн¤ на еродованих земл¤х, вздовж берег≥в р≥чок ≥ ¤р≥в, на г≥рських схилах, на межах пол≥в тощо.

 “аким чином, дл¤ вир≥шенн¤ комплексу еколог≥чних проблем доц≥льно шукати альтернативн≥ шл¤хи зниженн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища. ¬еликий економ≥чний ефект можуть дати поновлюван≥ джерела енерг≥њ. ѕаралельно з цим треба б≥льше уваги прид≥л¤ти розробц≥ ≥ впровадженню нових метод≥в очищенн¤ речовин, збер≥гати та в≥дтворювати л≥си. ѕитанн¤ дуже складн≥, але вир≥шувати њх треба. ÷е ≥ Ї нове еколог≥чне мисленн¤.

 «апитанн¤ :

 1. як≥ альтернативн≥ джерела енерг≥њ ви знаЇте? ўо в план≥ њх використанн¤ робитьс¤ у св≥т≥, ”крањн≥, област≥, район≥ ?

 2.” чому суть безв≥дходних ≥ малов≥дходних технолог≥й ?  ѕривед≥ть приклади њх використанн¤ на п≥дприЇмствах вашого району.

 3.” чому пол¤гаЇ значенн¤ л≥с≥в дл¤ ≥снуванн¤ людства ?  як потр≥бно охорон¤ти л≥си ?

 ”рок 3. ≈колог≥чн≥ забрудненн¤ та охорона навколишнього природного середовища.

 ”продовж всього свого житт¤ людина знаходитьс¤ п≥д безперервним впливом численних фактор≥в забрудненн¤ навколишнього середовища, ¤к≥ можуть негативно впливати на нењ.

 ”с≥ забрудненн¤ можна под≥лити на дек≥лька вид≥в:

Ј            ≥нгред≥Їнтне,

Ј            деструктивне,

Ј            б≥оценотичне,

Ј            енергетичне

 ≤нгред≥Їнтне забрудненн¤ - це потрапл¤нн¤ в б≥осферу речовин, ¤к≥сно ≥ к≥льк≥сно не притаманних њй. ÷≥ речовини можуть бути газо- та паропод≥бними, р≥дкими ≥ твердими.

 Ќаприклад, дуже гострим питанн¤м еколог≥чного стану середовища, в ¤кому проживаЇ людина, Ї забрудненн¤ його д≥оксинами.

 ƒ≥оксини - це отруйн≥ речовини (пол≥хлорован≥ пол≥цикл≥чн≥ сполуки надзвичайноњ сили), небезпечн≥ш≥ нав≥ть за речовини нервово-парал≥тичноњ д≥њ.

 ¬перше вони потрапили в атмосферу у велик≥й к≥лькост≥ п≥д час в≥йни у ¬'Їтнам≥. “од≥ американц≥ дл¤ знищенн¤ лист¤ дерев у джунгл¤х на м≥сцевост≥, де могли переховуватис¤ партизани, розпилювали з л≥так≥в дефол≥ант "ќранж", до складу ¤коњ входили високотоксичн≥ речовини. “актика була визнана блискучою.

 јле вже через дек≥лька рок≥в медики —Ўј з≥ткнулис¤ з нев≥домою хворобою, ¤ка вражала печ≥нку, центральну нервову систему, викликала стан депрес≥њ у тих людей, ¤к≥ на той час перебували на в≥йн≥ та мали безпосереднЇ в≥дношенн¤ до використанн¤ "ќранжу".

 « того часу й почалос¤ вивченн¤ впливу д≥оксин≥в на людину. «араз њх нараховуЇтьс¤ 210. ≤з них надзвичайно токсичними та небезпечними дл¤ людини та природи визнано 15.

 Ќин≥ д≥оксини можуть потрапл¤ти у атмосферу зв≥дус≥ль: п≥д час переробки хлорорган≥чних речовин, спалюванн¤ в≥дход≥в виробництва та твердих побутових в≥дход≥в (обр≥зк≥в л≥нолеуму, клейонки, шк≥розам≥нник≥в, ≥грашок, старих фломастер≥в тощо).

 Ќебезпечними ¤вл¤ютьс¤ нав≥ть чисельн≥ ос≥нн≥ багатт¤ з опалого лист¤. јдже прот¤гом л≥та лист¤ вбираЇ в себе пил, вихлопн≥ гази та викиди промислових п≥дприЇмств, очищаючи пов≥тр¤.

 ¬иконуючи цю свою головну функц≥ю, воно перетворюЇтьс¤ в своЇр≥дн≥ накопичувач≥ отруйних речовин - д≥оксин≥в.

 “ому, коли восени люди починають скаржитис¤ на слабк≥сть, зниженн¤ працездатност≥, алерг≥ю, послабленн¤ ≥мун≥тету, на ав≥там≥ноз, хоча сезон овоч≥в та фрукт≥в у повному розпал≥, сл≥д проанал≥зувати: чи не вдихали вони останн≥м часом запах диму в≥д спаленого лист¤.

 ƒ≥оксини небезпечн≥ ≥ тим, що, потрапл¤ючи до орган≥зму людини, можуть не розщеплюватис¤ ще багато рок≥в. ¬они пригн≥чують ≥мунну систему, швидко руйнують на¤вн≥ в орган≥зм≥ в≥там≥ни, л≥ки, ¤к≥ приймаЇ людина, робл¤ть њњ беззахисною перед хвороботворними м≥кроорган≥змами, спри¤ють виникненню ракових новоутворень, тобто, руйнують всю систему життЇзабезпеченн¤ людини.

 ƒеструкц≥йне забрудненн¤ - це вирубка л≥с≥в, порушенн¤ водосток≥в, кар'Їрна розробка корисних копалин, буд≥вництво дор≥г, ероз≥¤ грунт≥в, осушенн¤ земель, урбан≥зац≥¤ (р≥ст ≥ розвиток м≥ст ) тощо, що призвод¤ть до зм≥ни ландшафту й еколог≥чноњ системи в результат≥ перетворенн¤ людиною природи.

 ¬ирубка л≥с≥в - одна ≥з найб≥льш характерних складових деструкц≥йного забрудненн¤.

 ¬≥домо, що л≥си в≥д≥грають надзвичайну роль у житт≥ людини. Ћ≥си - це зелен≥ леген≥ планети. —аме вирубка знижуЇ њх можливост≥ та здатн≥сть активно переробл¤ти атмосферне забрудненн¤, поглинаючи при цьому багато промислових викид≥в та вид≥л¤ти ц≥лющ≥ ф≥тонциди, що маЇ велике г≥г≥Їн≥чне значенн¤.

 ўоб отримати де¤ке у¤вленн¤ про масштаби цього процесу, достатньо привести такий приклад: одне дерево середньоњ величини вид≥л¤Ї за добу ст≥льки кисню, ст≥льки потр≥бно дл¤ диханн¤ трьом чолов≥кам (за добу леген≥ людини перекачують б≥льше 100 м³ пов≥тр¤).

 ќдин гектар соснового л≥су вид≥л¤Ї за р≥к 30 тон кисню, затримуЇ 36 тон пилу.

Ўироколист≥ дерева, в розрахунку на один гектар л≥су, прот¤гом години поглинають 8 кг вуглекислоти, вид≥л¤ючи 8,3 кг кисню, а також 0,08 - 0,17 кг ф≥тонцид≥в.  р≥м того, кронами дерев затримуЇтьс¤ в≥д 21 до 88% пилу та на 19- 44% знижуЇтьс¤ концентрац≥¤ пов≥тр¤ з патогенними (хвороботворними) бактер≥¤ми.

 ќтже, лист¤ служить своЇр≥дним ф≥льтром пов≥тр¤, особливо те, ¤ке маЇ зморшки, ворсинки чи восковий нал≥т (в'¤з, каштан, граб, клен тощо). ћаксимальна акумулююча здатн≥сть рослинност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в зон≥ до 100 метр≥в в≥д м≥сць викиду забруднюючих речовин у навколишнЇ середовище.

 ўоб захистити л≥си, потр≥бно обмежувати њх вирубуванн¤, в≥дновлювати л≥сопарков≥ зони, насаджувати л≥сосмуги.

 ƒеструкц≥йне забрудненн¤ досить поширене ≥ маЇ значний вплив на навколишнЇ середовище.

 Ѕ≥оценотичне забрудненн¤ пол¤гаЇ у вплив≥ на склад, структуру й вид попул¤ц≥њ живих орган≥зм≥в.

 „ерез значн≥ негативн≥ антропогенн≥ зм≥ни стану довк≥лл¤ у наступн≥ 20 - 30 рок≥в щодн¤ на планет≥ зникатиме близько 100 вид≥в рослин ≥ тварин.

 “аке ж становище характерне ≥ дл¤ ”крањни. «а останнЇ стол≥тт¤ були винищен≥ сагайдаки, тури, дрофи. ƒуже р≥дк≥сними стали лебед≥, кажани, соколи, де¤к≥ види риб.

 ” 1982 роц≥ в ”крањн≥ був прийн¤тий «акон про „ервону книгу. —ьогодн≥ до нењ занесено понад 800 вид≥в рослин ≥ тварин з метою њх охорони та збереженн¤.

 ≈нергетичне забрудненн¤ - це д≥¤ на людину з навколишнього середовища р≥зного виду випром≥нювань: електромагн≥тного, рад≥ац≥йного, шумового, ¤к≥ мають ¤к природне, так ≥ штучне походженн¤.

 ќдним ≥з найб≥льш поширених про¤в≥в випром≥нюванн¤ Ї шум та в≥брац≥¤ Ц одна з форм ф≥зичного забрудненн¤ природного середовища, до ¤кого орган≥зм пристосуватись не в змоз≥. ¬они спричин¤ютьс¤ вс≥ма видами транспорту, працюючими машинами ≥ механ≥змами, гучномовними пристро¤ми, л≥фтами, телев≥зорами та рад≥оприймачами, музичними ≥нструментами тощо. Ўуми шк≥дливо впливають на здоровТ¤ людей, знижують њх працездатн≥сть, викликають нервов≥ розлади, по¤ву ≥ прогресуванн¤ виразковоњ хвороби шлунку, г≥пертон≥ю та ≥нш≥ захворюванн¤.

ѕриклади ≥нтенсивност≥ шум≥в наведен≥ в таблиц≥.

ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ звук ≥нтенсивн≥стю 140 децибел викликаЇ ф≥зичний б≥ль, ¤кий при подальшому посиленн≥ стаЇ нестерпним.

Ќеобх≥дн≥сть збереженн¤ оптимальноњ дл¤ житт¤ на земл≥ ¤кост≥ навколишнього середовища - атмосфери, г≥дросфери ≥ ірунт≥в, а також необх≥дн≥сть боротьби за збереженн¤ самого житт¤ по - новому ставить питанн¤ охорони природи.

 ѕрирода вже не в змоз≥ без допомоги людини самост≥йно в≥дновлювати своњ ресурси. ƒл¤ цього потр≥бн≥ значн≥ кошти, в≥дпов≥дн≥ закони, а найголовн≥ше - зусилл¤ всього сусп≥льства, аби не переступити межу, за ¤кою неможливе подальше ≥снуванн¤ самого людства.

 ¬ першу чергу необх≥дна просв≥тницька д≥¤льн≥сть вс≥х держав. —аме з ц≥Їю метою генеральна асамбле¤ ќќЌ проголосила 5 червн¤ ¬сесв≥тн≥м днем навколишнього середовища. ¬ червн≥ 1992 року в –≥о-де-∆анейро ќрган≥зац≥¤ ќб'Їднаних Ќац≥й провела м≥жнародну конференц≥ю з проблем навколишнього середовища ≥ розвитку. ¬ документах, що були прийн¤т≥, мова йде про те, що сьогодн≥ неможливо розгл¤дати природне середовище та соц≥ально-економ≥чний розвиток ¤к ≥зольован≥ сфери.

 ѕредставниками 179 держав була прийн¤та програма "ѕор¤док денний дл¤ ’’≤ стол≥тт¤" - програма роботи на наступне стол≥тт¤, що спр¤мована на гармон≥йне поЇднанн¤ високоњ ¤кост≥ оточуючого середовища ≥ здоровоњ економ≥ки вс≥х держав св≥ту.

 ѕрограма констатуЇ, що Їдиним шл¤хом забезпеченн¤ процв≥танн¤ людства в майбутньому Ї поЇднанн¤ проблем еколог≥чного розвитку ≥ захисту навколишнього середовища.

 ”крањна, ¤к ≥ ≥нш≥ крањни св≥ту, теж дбаЇ про збереженн¤ навколишнього природного середовища.

 “ак, статт¤ 16  онституц≥њ визначаЇ, що забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки ≥ п≥дтриманн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ ”крањни, подоланн¤ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереженн¤ генофонду украњнського народу Ї обов'¤зком держави. ј в статт≥ 50 говоритьс¤, що кожен маЇ право на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ довк≥лл¤ та на в≥дшкодуванн¤ завданоњ порушенн¤м цього права шкоди. јле, окр≥м прав, кожен громад¤нин зобов'¤заний не запод≥ювати шкоди природ≥, в≥дшкодовувати завдан≥ ним збитки.  р≥м  онституц≥њ, в ”крањн≥ д≥ють й ≥нш≥, не менш важлив≥ дл¤ збереженн¤ природного середовища, законодавч≥ акти.

 ”с≥ вони в умовах загрожуючоњ еколог≥чноњ кризи створюють правове поле захисту людини в≥д впливу на нењ видозм≥неного ≥ зараженого навколишнього природного середовища, тобто забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки.

 ≈колог≥чна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, при ¤кому попереджуЇтьс¤ пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ обстановки та виникненн¤ небезпеки дл¤ здоров'¤ людей.

 “аким чином, оздоровленн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ в≥дноситьс¤ до найнеобх≥дн≥ших терм≥нових заход≥в людства. «аконодавство ”крањни дозвол¤Ї проводити ефективну пол≥тику у галуз≥ природокористуванн¤ та природоохорони.

 «апитанн¤:

1.” чому небезпека ≥нгред≥Їнтних забруднень ?

2.–озкрийте суть деструкц≥йного забрудненн¤ навколишнього середовища.

3. ƒайте характеристику б≥оценотичного забрудненн¤.

4. „им шк≥длив≥ енергетичн≥ забрудненн¤ ?

5.як≥ заходи проводить св≥тове сп≥втовариство дл¤ збереженн¤ довк≥лл¤?

6.як≥ еколог≥чн≥ законодавч≥ акти ”крањни ви знаЇте ?

7.ўо таке еколог≥чна безпека?

”рок 4. «аходи, що зд≥йснюютьс¤ на ѕолтавщин≥ щодо зменшенн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища та покращенн¤ його стану

 ≤нтенсивний розвиток промисловост≥ та с≥льського господарства ѕолтавськоњ област≥ визначаЇ значною м≥рою техногенно-еколог≥чний стан територ≥њ.

 Ќезбалансований впродовж довгих рок≥в розвиток народного господарства област≥ та верховенство в≥домчих ≥нтерес≥в обумовили екстенсивний характер природокористуванн¤, пог≥ршенн¤ стану навколишнього середовища.

 Ќа¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ промислових комплекс≥в, концентрац≥¤ на них агрегат≥в ≥ установок великоњ потужност≥, використанн¤ у виробництв≥ сильнод≥ючих отруйних речовин зб≥льшують в≥рог≥дн≥сть виникненн¤ техногенних авар≥й. ѕотенц≥йна небезпека техногенних надзвичайних ситуац≥й (Ќ—) в област≥ швидко наростаЇ п≥д впливом зб≥льшенн¤ р≥вн¤ зношеност≥ основних фонд≥в, концентрац≥њ промисловост≥ в окремих районах, п≥двищенн¤ ступен¤ складност≥ великих техн≥чних систем.

 “ому безпека населенн¤ област≥, середовища його проживанн¤ стаЇ найважлив≥шою характеристикою ¤кост≥ житт¤. « метою посл≥довноњ ц≥леспр¤мованоњ реал≥зац≥њ заход≥в щодо зменшенн¤ забрудненн¤ навколишнього середовища ≥ покращенн¤ його стану було розроблено Уѕрограму охорони довк≥лл¤, рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки з урахуванн¤м рег≥ональних еколог≥чних пр≥оритет≥в ѕолтавськоњ област≥ на пер≥од до 2010 рокуФ.

 ¬она нац≥лена на:

Ј            пол≥пшенн¤ еколог≥чного стану ѕолтавськоњ област≥;

Ј            удосконаленн¤ ≥снуючоњ рег≥ональноњ системи мон≥торингу (спостереженн¤) навколишнього природного середовища;

Ј            еколог≥зац≥ю продуктивних сил рег≥ону, ¤ка передбачаЇ впровадженн¤ еколог≥чно чистих технолог≥й на техногенно-небезпечних п≥дприЇмствах;

Ј            пол≥пшенн¤ ¤к≥сних показник≥в демограф≥чного стану в рег≥он≥;

Ј            дос¤гненн¤ природно-господарськоњ збалансованост≥ в соц≥ально-еколог≥чному розвитку рег≥ону.

 –ег≥ональна природоохоронна пол≥тика маЇ стати базою дл¤ впровадженн¤ державноњ еколог≥чноњ пол≥тики в реальне житт¤, а також забезпечити ст≥йкий розвиток област≥, спри¤ти економ≥чн≥й стаб≥л≥зац≥њ та реструктуризац≥њ економ≥ки.

 ѕрактичн≥ напр¤ми ц≥Їњ пол≥тики повинн≥ бути спр¤мован≥ на:

І            трансформуванн¤ економ≥чного механ≥зму охорони природи, впровадженн¤ ринкових механ≥зм≥в п≥дтримки еколог≥чних заход≥в; визначенн¤ еколог≥чних пр≥оритет≥в; забезпеченн¤ передумов дл¤ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього еколог≥чного ≥нвестуванн¤; створенн¤ системи еколог≥чноњ осв≥ти дл¤ п≥дготовки в≥дпов≥дних квал≥ф≥кованих кадр≥в, спроможних ефективно проводити еколог≥чну пол≥тику в умовах ринкових в≥дносин;

І            еколог≥чне вихованн¤, формуванн¤ еколог≥чного св≥тогл¤ду владних та б≥знесових структур;

І            створенн¤ умов дл¤ розвитку п≥дприЇмств у сфер≥ еколог≥чного б≥знесу.

 –еал≥зац≥¤ програми узгоджена з реал≥зац≥Їю "ќсновних напр¤м≥в державноњ пол≥тики ”крањни", що передбачаЇ вид≥ленн¤ трьох етап≥в:

 на першому етап≥ (1999 - 2001 рр.) потр≥бно стаб≥л≥зувати забрудненн¤ ≥ деградац≥ю навколишнього середовища, знизити негативн≥ насл≥дки господарськоњ д≥¤льност≥ населенн¤ област≥.

 на другому етап≥ (2002 - 2005 рр.) треба домогтис¤ пол≥пшенн¤ стану навколишнього середовища та його повноњ нормал≥зац≥њ в найб≥льш вагомих ≥ громадсько-значимих районах област≥ (м.  ременчук, м.  омсомольськ, м. ѕолтава);

 на третьому етап≥ (2006 - 2010 рр.) доц≥льно створити передумови оптим≥зац≥њ (наданн¤ найвиг≥дн≥ших характеристик) еколог≥чноњ ситуац≥њ.

 ќсновний принцип, закладений у програму, зводитьс¤ до того, що держава в≥дпов≥даЇ за стан навколишнього природного середовища, а створенн¤ чистого середовища Ї обов'¤зком кожного члена сусп≥льства.

–≥вень забрудненн¤ природного середовища ѕолтавщини показуЇ, що в своњй б≥льшост≥ територ≥¤ област≥ визначаЇтьс¤ ¤к забруднена. “≥льки в районах ѕолтави,  ременчука та  омсомольська - ¤к дуже забруднена.

—тан атмосферного пов≥тр¤

 ¬еликоњ шкоди навколишньому середовищу завдаЇ забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤, одного з основних показник≥в здоров'¤ населенн¤. ” пор≥вн¤нн≥ з попередн≥ми роками викиди в атмосферу забруднюючих речовин зменшились, що Ї, перш за все, насл≥дком скороченн¤ обс¤г≥в промислового виробництва. «а даними систематичних анал≥тичних досл≥джень найб≥льше в атмосферне пов≥тр¤ област≥ вид≥л¤ютьс¤ так≥ забруднююч≥ речовини: оксид вуглецю (48%), вуглеводн≥ (20%), оксиди азоту (14%), с≥рчаний анг≥дрид (8%),летк≥ орган≥чн≥ сполуки (3%) та ≥нш≥ (7% в≥д загальноњ к≥лькост≥).

 «начний вклад у забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ таких галузей промисловост≥: нафтопереробна (30%), енергетична (11%), машинобуд≥вна (8%). ¬ област≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 900  п≥дприЇмств - забруднювач≥в атмосферного пов≥тр¤. –езультатом впливу на людей негативних чинник≥в забрудненого пов≥тр¤ служить захворюван≥сть токсико-алерг≥чними альвеол≥тами серед чолов≥чого населенн¤ м.  омсомольська, де прот¤гом 1995 - 2000 рок≥в д≥Ї екзогенний (зумовлений зовн≥шн≥ми причинами) фактор малоњ ≥нтенсивност≥.

 јле викиди в атмосферу шк≥дливих речовин в≥д промислових п≥дприЇмств не викликають такого занепокоЇнн¤ за здоров'¤ людей, ¤к забруднен≥сть пов≥тр¤ в≥дпрацьованими газами автомоб≥л≥в. як в≥домо, у склад≥ в≥дпрацьованих газ≥в двигун≥в внутр≥шнього згоранн¤ м≥ститьс¤ понад 200 шк≥дливих компонент≥в. ¬елику небезпеку дл¤ здоров'¤ людей становить використанн¤ етилованого бензину. “ак,  вм≥ст свинцю, що додаЇтьс¤ дл¤ усуненн¤ детонац≥йного гор≥нн¤, в 1 кг цього бензину дос¤гаЇ 0,5 г. ѕрактично весь свинець у вигл¤д≥ аерозолю викидаЇтьс¤ в атмосферу з продуктами гор≥нн¤.

 ” ѕолтав≥ внесок автомоб≥льного транспорту в сумарн≥ викиди шк≥дливих речовин (промислов≥стю, тощо) перевищуЇ 70%. ƒосконалий легковий автомоб≥ль прот¤гом години викидаЇ в атмосферу близько 60 м³,  а вантажний автомоб≥ль - понад 120 м³ в≥дпрацьованих газ≥в.

 ƒо реч≥, у ћар≥упол≥ стала до ладу перша в ”крањн≥ система мон≥торингу атмосферного пов≥тр¤. ¬она даЇ можлив≥сть за допомогою електронних анал≥затор≥в спостер≥гати за викидами в атмосферу пилу ≥ с≥рчаного анг≥дриду ≥ своЇчасно ≥нформувати населенн¤ про еколог≥чн≥ аномал≥њ з метою вжитт¤ терм≥нових заход≥в њх в≥дверненн¤ та л≥кв≥дац≥њ.

—тан водного середовища

 ” результат≥ господарськоњ д≥¤льност≥ людини найб≥льше забруднюЇтьс¤ шк≥дливими речовинами водне середовище. ѕолтавська область повн≥стю розм≥щена в басейн≥ ƒн≥пра. Ќа њњ територ≥њ нал≥чуЇтьс¤ близько 120 великих ≥ малих р≥чок. «а р≥внем б≥ох≥м≥чного забрудненн¤ вода в найб≥льших р≥чках класиф≥куЇтьс¤ так: р. ƒн≥про (у межах област≥) - пом≥рно забруднена; р. —ула - забруднена;  р. ¬орскла - брудна; р.  оломак - забруднена; р. ѕсьол - пом≥рно забруднена; р. ’орол - брудна.

 ўор≥чно в област≥ у водн≥ обТЇкти скидаЇтьс¤ до 110 млн. м³ ст≥чних вод, з ¤ких до 10 млн. м³ Ї недостатньо очищеними. ¬ област≥ працюють 45 п≥дприЇмств,  що забруднюють водний басейн.

 —тан п≥дземних вод в област≥ пост≥йно пог≥ршуЇтьс¤ через м≥нерал≥зац≥ю ≥ по¤ву таких шк≥дливих компонент≥в, ¤к важк≥ метали ≥ нафтопродукти. √оловними джерелами забрудненн¤ Ї накопичувач≥ промислових та побутових р≥дких та твердих в≥дход≥в, м≥неральн≥ добрива та отрутох≥м≥кати, в≥дст≥йники в≥дход≥в на тваринницьких комплексах ≥ фермах.

 ≥льк≥сть м≥кроб≥в у питн≥й вод≥

ѕоказники нев≥дпов≥дност≥ норм ¤кост≥ води

 в област¤х ”крањни

«а даними  ињвського ≥нституту еког≥г≥Їни та токсиколог≥њ.

 јкц≥онерне товариство "”кртатнафта" (м.  ременчук) з техн≥чними в≥дхиленн¤ми спорудило ставок-випаровувач, злило туди залишки виробництва. ” результат≥ п≥дземн≥ джерела питноњ води були забруднен≥ на площ≥ 50 км². ѕ'¤ть с≥л  ременчуцького ≥  озельщинського район≥в з населенн¤м б≥льше 2 тис¤ч ос≥б залишилис¤, по сут≥, без води, бо њњ забрудненн¤ нафтою та фенолами у 20 раз≥в перевищуЇ сан≥тарну норму.

Ќа базовому склад≥ ’орольського виробничого об'Їднанн¤ "–айс≥льгоспх≥м≥¤" в даний пер≥од збер≥гаЇтьс¤ майже 460 тон непридатних, вкрай небезпечних отрутох≥м≥кат≥в, звезених ще в 1972 - 1974 рр. з ус≥х господарств област≥. ¬ода поруч через високу м≥нерал≥зац≥ю стала непридатною дл¤ споживанн¤.

—тан земельних ресурс≥в

 «емл¤ - найб≥льше багатство держави. Ќаша область маЇ значний потенц≥ал земельних ресурс≥в, причому б≥льшу њх частину складають чорноземи,  що займають до 2/3 територ≥њ ѕолтавщини.

 ќдним з найб≥льш болючих питань збереженн¤ земельного фонду Ї ероз≥¤, тобто порушенн¤ грунтових процес≥в, ¤ке веде до змиванн¤ чи розмиванн¤ верхнього родючого шару грунту.

 ” ѕолтавськ≥й област≥ на початок 1999 року було еродовано 426 тис¤ч гектар≥в земель, що Ї, головним чином, насл≥дком активного утворенн¤ ¤р≥в,  зумовленого д≥¤льн≥стю людини.  ƒл¤ створенн¤ грунтового шару товщиною 18 см природа витрачаЇ 1400 - 7000 рок≥в, а розмиванн¤ такого шару в результат≥ ероз≥њ може в≥дбутис¤ за 20 - 30 рок≥в, а, часом, ≥ за р≥к.

 ќдним ≥з головних напр¤м≥в деградац≥њ земель Ї зменшенн¤ в них вм≥сту гумусу. ¬трата гумусу в≥дбуваЇтьс¤ ¤к шл¤хом м≥нерал≥зац≥њ грунту,  так ≥ за рахунок втрат самого грунту через його ероз≥ю ≥ дефл¤ц≥ю (вив≥трюванн¤). –одюч≥сть грунту знижуЇтьс¤ у раз≥ про¤ву на певному р≥вн≥ таких ¤вищ, ¤к кислотн≥сть, лужн≥сть, солонцюват≥сть грунт≥в.

 ѕричинами ероз≥њ та дефл¤ц≥њ дл¤ ѕолтавщини Ї природн≥ ¤вища - льод¤на к≥рка, змиви, пилов≥ бур≥, 4 - 5 р≥чна цикл≥чн≥сть посушливост≥ у весн¤но-л≥тн≥й пер≥од, а також антропогенн≥ фактори: розорюванн¤ схил≥в, механ≥чне здавленн¤ грунту важкою с≥льськогосподарською техн≥кою, непом≥рний випас худоби ≥з значним знищенн¤м трав на пасовищах,  знищенн¤ л≥сового трав'¤ного покриву, порушенн¤ с≥возм≥н тощо.

ѕромислов≥ та побутов≥ в≥дходи

 ‘ах≥вц≥ оц≥нюють, що в ”крањн≥ нагромаджено близько 25 млрд. тон см≥тт¤, причому близько 5 млрд. з них - токсичн≥ в≥дходи. ћожна,  виход¤чи з цих попередн≥х даних, засипати досить товстим шаром см≥тт¤ всю територ≥ю ”крањни.

 ѕолтавщина - область первинного використанн¤ ресурс≥в. “ехнолог≥чн≥ процеси, що зд≥йснюютьс¤ при добуванн¤ нафти, газу, газового конденсату та при переробц≥ цих вид≥в енергоресурс≥в залишають масу промислових в≥дход≥в. —ьогодн≥ њх накопичено в област≥ майже 5 млн. тон. ќсновна маса знаходитьс¤ на п≥дприЇмствах одного з найб≥льших центр≥в переробки нафти м.  ременчук. “ут збер≥гаЇтьс¤ 95,4% в≥дход≥в виробництва (в основному на промислових майданчиках самих п≥дприЇмств у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю пол≥гону дл¤ складуванн¤ токсичних в≥дход≥в).

 ƒинам≥ка нагромадженн¤ токсичного см≥тт¤ маЇ тенденц≥ю до наростанн¤,  але в умовах важкого економ≥чного становища ц¤ проблема кардинально не вир≥шуЇтьс¤, бо не створена ≥ндустр≥¤ утил≥зац≥њ в≥дход≥в. ’оча в област≥ вже сьогодн≥ проводитьс¤ певна робота з переробки та утил≥зац≥њ в≥дход≥в. “ак, на  ременчуцькому автомоб≥льному завод≥ впроваджено в≥дновленн¤ в≥дпрацьованих мастильно-охолоджуючих р≥дин методом ф≥льтрац≥њ в обс¤з≥ 7,5 тис. м³ за р≥к. Ќа  ременчуцькому кол≥сному завод≥ переробл¤ють в≥дходи фарбувального виробництва, використовуючи технолог≥ю механ≥чного дробленн¤ та крихтуванн¤ фарби. Ќа ѕолтавському завод≥ газорозр¤дних ламп впроваджено технолог≥ю демеркуризац≥њ ламп, що м≥ст¤ть ртуть. ¬иправдала себе технолог≥¤ утил≥зац≥њ автомоб≥льних шин на  омсомольському п≥дприЇмств≥ "ћј√". Ќа ѕолтавському тепловозоремонтному завод≥ використовуЇтьс¤ плавка чавуну ≥з застосуванн¤м в≥дход≥в виробництва з вм≥стом н≥келю б≥льше н≥ж 4%. –егенерац≥¤ (в≥дновленн¤) мастил використовуЇтьс¤ на ѕолтавському п≥дприЇмств≥ ћѕќ "≈нергоресурс".

 —кладною Ї сьогодн≥ проблема побутових в≥дход≥в. «араз в област≥ нал≥чуЇтьс¤ 374 см≥ттЇзвалища, ¤к≥ займають площу понад 380 га. ѕобутове см≥тт¤ на м≥ських та селищних звалищах в≥дкритого типу переробл¤Їтьс¤ методом пошарового компостуванн¤ без обробки дренажних вод ≥ в≥дведенн¤ б≥огазу. Ќа с≥льськ≥ звалища побутових в≥дход≥в вивоз¤тьс¤ й промислов≥ в≥дходи. —м≥ттЇпереробних п≥дприЇмств в област≥ немаЇ, що призводить до забрудненн¤ довк≥лл¤ ≥ атмосфери викидами продукт≥в неповного б≥олог≥чного розкладу в≥дход≥в та продуктами,  ¤к≥ виникли з токсичних промислових в≥дход≥в. ќкр≥м того, в≥дбуваЇтьс¤ забрудненн¤ ≥ п≥дземних вод звалищами, ¤к≥ не мають захисних екран≥в та не обладнан≥ системами збиранн¤ та очищенн¤ дощових сток≥в. «а даними експерт≥в води, що ф≥льтруютьс¤ навсеб≥ч з≥ звалищ, м≥ст¤ть до 200 високотоксичних речовин.

 ќдн≥Їю з складових см≥ттЇвого "потоку" Ї пластиков≥ матер≥али, в ¤к≥ розфасован≥ ≥ упакован≥ ≥мпортн≥ продукти харчуванн¤. ѕол≥мери,  ¤к в≥домо, не гниють, не розкладаютьс¤, спалювати њх вкрай небезпечно - продукти згоранн¤ токсичн≥. ќсновним методом боротьби з пол≥мерними в≥дходами Ї закопуванн¤ њх у землю. ћожна т≥льки у¤вити, ¤к≥ величезн≥ площ≥ будуть нашпигован≥ пластиковими та ≥ншими в≥дходами ≥ виведен≥ з об≥гу.

 —м≥ттЇзвалища - джерела не т≥льки еколог≥чноњ, а й пожежноњ небезпеки. ќсобливо, ¤кщо вони знаход¤тьс¤ в межах м≥ста або селища. јдже в≥домо, що 1 м³ побутових в≥дход≥в може виробл¤ти за р≥к до 7 м³ метану, ¤кий накопичуЇтьс¤ у своЇр≥дних "газових кишен¤х". √аз може вид≥л¤тис¤ на поверхню ≥ гор≥ти, а тому не випадково в ”крањн≥ де¤к≥ велик≥ м≥ськ≥ звалища вже охорон¤Ї м≥л≥ц≥¤. ƒо реч≥, Їдиний у св≥т≥ пам'¤тник см≥ттЇзвалищу споруджено в “уреччин≥, на г≥гантськ≥й помийн≥й ¤м≥ —тамбула. «валище закрите. ” 1993 роц≥ тут ставс¤ страшенний вибух - спалахнув газ метан, що вид≥л¤вс¤ з в≥дход≥в, ≥ тод≥ загинуло 39 чолов≥к...

 “аким чином, проблеми охорони навколишнього природного середовища ѕолтавщини сто¤ть дуже гостро. ƒл¤ њх вир≥шенн¤ необх≥дний час ≥ матер≥альн≥ засоби, але багато буде залежати ≥ в≥д активноњ життЇвоњ позиц≥њ, еколог≥чноњ культури тих, хто сьогодн≥ здобуваЇ знанн¤ в навчальних закладах осв≥ти.

 «апитанн¤:

1.    –озкрийте основн≥ напр¤ми природоохоронноњ пол≥тики в област≥.

2.    Ќазв≥ть основн≥ фактори забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤.

3.    –озкаж≥ть про стан забрудненн¤ водного середовища област≥.

4.    як≥ проблеми збереженн¤ земельних ресурс≥в област≥ ви знаЇте?

5.    як≥ позитивн≥ зрушенн¤ з утил≥зац≥Їю промислових ≥ побутових в≥дход≥в в≥дбуваютьс¤ на ѕолтавщин≥ ?

“ема 2. Ќјƒ«¬»„ј…Ќ≤ —»“”ј÷≤ѓ ѕ–»–ќƒЌќ√ќ ѕќ’ќƒ∆≈ЌЌя

 ¬ умовах неспри¤тливоњ еколог≥чноњ ситуац≥њ значно посилилась роль б≥олог≥чних чинник≥в навколишнього природного середовища. —тих≥йн≥ лиха, що пер≥одично трапл¤ютьс¤, призвод¤ть до масштабних руйнувань, великоњ к≥лькост≥ уражених. —творюючи неспри¤тлив≥ умови дл¤ життЇд≥¤льност≥ населенн¤, вони також спри¤ють виникненню масових ≥нфекц≥йних захворювань.

 ”рок 1. ≤нфекц≥йн≥ захворюванн¤, њх особливост≥ та класиф≥кац≥¤

 ” орган≥зм≥ людини перебувають дес¤тки ≥ сотн≥ тис¤ч хвороботворних м≥кроорган≥зм≥в ≥ в≥рус≥в, ¤к≥ час в≥д часу актив≥зуютьс¤ , викликають р≥зноман≥тн≥ хвороби, загострюють хрон≥чн≥ ≥ скорочують в≥к житт¤ людини. « одного боку, без них неможливе нормальне функц≥онуванн¤ б≥осфери ≥ розвиток б≥отехнолог≥й, а з другого у людини немаЇ страшн≥шого ворога, н≥ж м≥кроорган≥зми ≥ в≥руси.

 « давн≥х-давен еп≥дем≥њ, масов≥ захворюванн¤ людей ≥нфекц≥йними хворобами приносили людству багато страждань.

 —отн≥ тис¤ч людей загинули при масовому розповсюдженн≥ таких хвороб, ¤к чума, в≥спа, холера, висипний тиф, грип ≥ де¤ких ≥нших. ¬≥д чуми, що охопила всю ™вропу в XIV стол≥тт≥, загинули 25 млн. чолов≥к (четверта частина населенн¤ материка)

 Ѕ≥льше 1,3 млн. чолов≥к вмирало щор≥чно в ™вроп≥ ≥ јз≥њ в XIV-XVII стол≥тт¤х в≥д в≥спи. ѕ≥д час еп≥дем≥њ грипу, що охопила дек≥лька крањн ≥ континент≥в в 1918-1919 р.р., на земн≥й кул≥ з 500 млн. хворих, померли майже 20 млн. чолов≥к (приблизно в 2 рази б≥льше, н≥ж було вбито за всю першу св≥тову в≥йну).

 «а останн≥ 25 рок≥в у св≥т≥ було ви¤влено понад 30 нових ≥нфекц≥йних хвороб, у тому числ≥ так≥ страшн≥, ¤к —Ќ≤ƒ , лихоманка ≈бола та ≥нш≥. ƒе¤к≥ з них поки що екзотичн≥ дл¤ ”крањни, але так≥, ¤к —Ќ≤ƒ, вже прот¤гом довгого часу поширюютьс¤ на територ≥њ нашоњ держави, завдаючи великоњ шкоди здоров'ю населенн¤ та значних економ≥чних витрат (л≥куванн¤ одного хворого на —Ќ≤ƒ коштуЇ 10 000 долар≥в —Ўј на р≥к). “ому, пор¤д з ≥мунолог≥чними, серцево-судинними захворюванн¤ми ≥ зло¤к≥сними хворобами, в пол≥ зору медик≥в перебувають заходи боротьби з ≥нфекц≥йними хворобами, що забирають у св≥т≥ понад 20 млн. житт≥в щор≥чно. ѕрот¤гом року в ”крањн≥ на р≥зн≥ ≥нфекц≥йн≥ хвороби хвор≥Ї близько 8 млн. чолов≥к.

 ≤нфекц≥йн≥ хвороби - розлади здоров'¤ людей, що виникають внасл≥док зараженн¤ живими збудниками (в≥русами, бактер≥¤ми, рикетс≥¤ми, найпрост≥шими грибками, гельм≥нтами, кл≥щами, ≥ншими патогенними паразитами), передаютьс¤ в≥д заражених ос≥б здоровим ≥ здатн≥ до масового поширенн¤.

 ’арактерними особливост¤ми ≥нфекц≥йних хвороб Ї:

І            заразн≥сть - здатн≥сть передач≥ збудника ≥нфекц≥њ в≥д хворого до здорового сприйн¤тливого орган≥зму;

І            стад≥йн≥сть розвитку: зараженн¤, ≥нкубац≥йний пер≥од (максимальний в≥др≥зок часу, що минаЇ в≥д моменту зараженн¤ людини збудниками ≥нфекц≥йноњ хвороби до по¤ви перших симптом≥в ц≥Їњ хвороби), прот≥канн¤ хвороби, виздоровленн¤;

І            специф≥чн≥ реакц≥њ орган≥зму: п≥двищенн¤ температури т≥ла, виробленн¤ ≥мун≥тету ≥ т.д.

 ћасове поширенн¤ ≥нфекц≥йноњ хвороби серед населенн¤ в≥дпов≥дноњ територ≥њ за короткий пром≥жок часу називаЇтьс¤ еп≥дем≥Їю, а еп≥дем≥њ, що охоплюють дек≥лька крањн ≥ материк≥в - пандем≥Їю.

≈п≥дем≥чний процес представл¤Ї Ї ланцюжком посл≥довних один за одним уражень та захворювань ≥ характеризуЇтьс¤ безперервн≥стю. ≤ншими словами, дл¤ виникненн¤ еп≥дем≥чного процесу необх≥дн≥ три фактори (або умови): джерело збудника ≥нфекц≥йного процесу, механ≥зми його передач≥ ≥ сприйн¤тлив≥ до захворюванн¤ люди.

 ¬ залежност≥ в≥д локал≥зац≥њ збудника в орган≥зм≥ ≥ механ≥зму його передач≥ ≥нфекц≥йн≥ хвороби под≥л¤ютьс¤ на чотири групи:

І   пов≥тр¤но-крапельн≥, або ≥нфекц≥њ дихальних шл¤х≥в;

І   водно-харчов≥, або кишков≥ ≥нфекц≥њ;

І   трансм≥сивн≥, або кров'¤н≥ ≥нфекц≥њ;

І   контактн≥, або ≥нфекц≥њ зовн≥шн≥х покрив≥в:

≤нфекц≥њ дихальних шл¤х≥в - найб≥льш численн≥ ≥ розповсюджен≥. Ѕ≥льш≥сть цих захворювань об'Їднан≥ загальною назвою - гостр≥ респ≥раторн≥.

 «будники локал≥зуютьс¤ в верхн≥х дихальних шл¤хах людини ≥ розповсюджуютьс¤ пов≥тр¤но-крапельним способом при розмов≥, чханн≥, кашл≥.  р≥м широко в≥домих грипу та анг≥ни, до ≥нфекц≥й дихальних орган≥в в≥днос¤тьс¤ також натуральна в≥спа ≥ дифтер≥¤, ¤к≥ в недалекому минулому були гр≥зними еп≥дем≥чними захворюванн¤ми ≥ забрали тис¤ч≥ житт≥в. ” цю групу входить ≥ туберкульоз, що став справжньою бомбою дл¤ нац≥њ. ” св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ майже 200 млн. хворих на туберкульоз, 2 млрд. ≥нф≥кованих, у ¤ких ризик захвор≥ти прот¤гом житт¤ становить 10 %. ўор≥чно у св≥т≥ в≥д ц≥Їњ недуги помираЇ в≥д 3 до 4 млн. ос≥б. ѕочинаючи з 90-х рок≥в останнього стор≥чч¤ в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ зростанн¤ захворюваност≥ та смертност≥ в≥д туберкульозу. ¬ 1999 роц≥ було заф≥ксовано понад 25 тис¤ч нових випадк≥в захворюванн¤ на туберкульоз.

 ўоб у¤вити соб≥ масштаби еп≥дем≥њ в крањн≥ (њњ оф≥ц≥йно проголошено ще в 1995 роц≥), варто нагадати : щогодини додаЇтьс¤ 3 нових випадки захворюванн¤ ≥ один випадок смерт≥, заражаютьс¤ 15 д≥тей. ўом≥с¤ц¤ в≥д туберкульозу помирають близько 800 громад¤н ”крањни. ќдин хворий, ¤кий вид≥л¤Ї паличку  оха, перш н≥ж померти, встигаЇ заразити 100 чолов≥к.

 ѕри кишкових ≥нфекц≥¤х збудники хвороби (м≥кроби) проникають у здоровий орган≥зм через рот разом з њжею або водою й уражають в б≥льшост≥ випадк≥в кишковий тракт. —юди в≥днос¤ть так≥ хвороби, ¤к холера, черевний тиф, дизентер≥¤, в≥русний гепатит, сальмонельоз, ботул≥зм та ≥нш≥.

 ƒо розповсюдженн¤ цих ≥нфекц≥й ≥ виникненн¤ еп≥дем≥й призвод¤ть руйнуванн¤ водопров≥дних ≥ канал≥зац≥йних мереж, низька сан≥тарна культура, недбал≥сть ≥ необачн≥сть при користуванн≥ в≥дкритими водоймами.

  ишков≥ ≥нфекц≥њ викликають не т≥льки м≥кроби, але й черв'¤ки, ¤ких у побут≥ називають "глистами". ¬они можуть селитись у будь-¤кому орган≥, але найчаст≥ше - в кишечнику. √листи уражають т≥ органи, в ¤ких поселились, ≥ отруюють весь орган≥зм людини, вид≥л¤ючи токсини. Ћюдина втрачаЇ апетит, худне, в≥дстаЇ в рост≥, погано спить ≥ вчитьс¤, страждаЇ головними бол¤ми.

 «араженн¤ глистами найчаст≥ше в≥дбуваЇтьс¤ через брудн≥ руки. яйц¤ де¤ких черв'¤к≥в мандрують на лапках мух, а личинки ≥нших можуть знаходитись у сирому м'¤с≥, риб≥, на брудних овочах ≥ фруктах. ¬середин≥ орган≥зму людини певн≥ види глист≥в виростають до дек≥лькох метр≥в у довжину.

 “ому необх≥дно пам'¤тати, що збудники "хвороб брудних рук" попадають в орган≥зм з часточками пилу ≥ бруду через немит≥ фрукти, овоч≥, посуд, брудн≥ руки та б≥лизну. ћухи, таргани теж допомагають м≥кробам добратис¤ до людини: на одн≥й мус≥ можуть мандрувати б≥льше 6 млн. м≥кроб≥в.

 “рет¤ група хвороб характеризуЇтьс¤ тим, що збудник захворюванн¤ циркулюЇ в кров≥, самост≥йно вийти з нењ не може ≥ передаЇтьс¤ в≥д хворого до здорового орган≥зму т≥льки через кровососних нос≥њв. ≤ншими словами, зараженн¤ людини виникаЇ при укус≥ блохи, кл≥ща ≥ комара,  в т≥л≥ ¤ких Ї патогенн≥ (хвороботворн≥) м≥кроорган≥зми. ƒо таких хвороб  в≥днос¤тьс¤ чума, висипний тиф, тул¤рем≥¤, кл≥щовий енцефал≥т та ≥нш≥.

 ¬ четверту групу вход¤ть ≥нфекц≥йн≥ хвороби, при ¤ких збудник хвороби передаЇтьс¤ в≥д хворого до здорового при безпосередньому контакт≥ ≥ уражаЇ, в першу чергу, шк≥рн≥ ≥ слизов≥ покриви людини. —юди в≥днос¤тьс¤ венеричн≥ захворюванн¤, —Ќ≤ƒ, сказ, правець. «начне поширенн¤ у ц≥й груп≥ мають короста, стригучий лишай та так зван≥ грибков≥ захворюванн¤.

 ” кожн≥й з цих груп ≥снують особливост≥, одн≥Їю з ¤ких Ї в≥дм≥нн≥сть у джерелах збудника. ѕри одних захворюванн¤х (дизентер≥¤, черевний тиф, дифтер≥¤ ≥ ≥нш≥) джерелом ≥нфекц≥њ Ї т≥льки людина; так≥ хвороби називаютьс¤ антропонозами. ѕри ≥нших (чума, тул¤рем≥¤, сиб≥рська виразка ≥ ≥нш≥) - зараженн¤ людини в≥дбуваЇтьс¤ в≥д тварин ≥ њх називають зоонозами або антропозоонозами, так ¤к на них можуть хвор≥ти ≥ тварини, ≥ людина.

 “аким чином, ≥нфекц≥йн≥ хвороби мають давню ≥стор≥ю ≥ значний д≥апазон поширенн¤ в навколишньому природному середовищ≥. «нанн¤ особливостей њх впливу на здоров'¤ здоров'¤ людини допоможе уникнути багатьох захворювань.

 «апитанн¤:

 1.ўо ви розум≥Їте п≥д ≥нфекц≥йною хворобою? „и доводилось вам хвор≥ти такою хворобою?

 2.Ќазв≥ть особливост≥ ≥нфекц≥йних хвороб.

 3.–озкрийте фактори (умови) еп≥дем≥чного процесу.

 4.як≥ ≥нфекц≥йн≥ хвороби ви знаЇте?

 5.як≥ способи передач≥ ≥нфекц≥йних хвороб вам в≥дом≥?

 6.як≥ хвороби передаютьс¤ через шк≥ру?

 7.яких збудник≥в ≥нфекц≥йних хвороб ви знаЇте? 

 8.ўо таке черв'¤ки-паразити ≥ ¤к вони попадають в орган≥зм людини?

 9.Ќазв≥ть причини виникненн¤ еп≥дем≥й.

 10.як≥ комахи ¤вл¤ютьс¤ нос≥¤ми ≥нфекц≥й?

 ”рок 2 ѕротиеп≥дем≥чн≥ заходи при надзвичайних ситуац≥¤х. ѕравила повед≥нки в еп≥дем≥чному осередку

 ” л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йних лих важливе м≥сце займаЇ орган≥зац≥¤ протиеп≥дем≥чних заход≥в цив≥льноњ оборони.

 ѕротиеп≥дем≥чн≥ заходи - це комплекс орган≥зац≥йних, медико-сан≥тарних, ветеринарних, ≥нженерно-техн≥чних, адм≥н≥стративних та ≥нших заход≥в, що зд≥йснюютьс¤ з метою запоб≥ганн¤ поширенню ≥нфекц≥йних хвороб, локал≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ њх осередк≥в, спалах≥в та еп≥дем≥й.

 Ќеобх≥дн≥сть њх проведенн¤ залежить в≥д багатьох причин. ќсновними з них можуть бути:

Ј                        р≥зке пог≥ршенн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного стану територ≥њ внасл≥док руйнуванн¤ комунальних об'Їкт≥в (системи водозабезпеченн¤ ≥ канал≥зац≥њ), х≥м≥чних, нафтопереробних ≥ ≥нших промислових п≥дприЇмств, на¤вност≥ труп≥в людей ≥ тварин, гниючих продукт≥в тваринного ≥ рослинного походженн¤;

Ј                        масове розмноженн¤ гризун≥в, виникненн¤ серед них еп≥зоот≥њ ≥ актив≥зац≥¤ природних осередк≥в;

Ј                        ≥нтенсивн≥ м≥грац≥њ неорган≥зованих ≥ орган≥зованих контингент≥в людей;

Ј                        зм≥на сприйн¤тливост≥ людей до ≥нфекц≥њ тощо.

 ” випадку по¤ви масових ≥нфекц≥йних хвороб, тобто, виникненн¤ еп≥дем≥њ, комплекс протиеп≥дем≥чних заход≥в, включаЇ:

Ј               сан≥тарно-еп≥дем≥чну розв≥дку ≥ спостереженн¤;

Ј               орган≥зац≥ю режимно-обмежувальних заход≥в;

Ј               екстрену ≥ специф≥чну проф≥лактику;

Ј               використанн¤ ≥ндив≥дуальних ≥ колективних засоб≥в захисту;

Ј               л≥кувально-евакуац≥йн≥ заходи: обеззараженн¤ (дез≥нфекц≥ю, дезинсекц≥ю, дератизац≥ю) ≥ сан≥тарну обробку ос≥б, що знаходилис¤ в еп≥дем≥чному осередку.

 —ан≥тарно-еп≥дем≥чна розв≥дка пол¤гаЇ в безперервному ≥ вчасному отриманн≥ достов≥рних в≥домостей про сан≥тарно-еп≥дем≥чний стан територ≥њ ≥ р≥вень захворюваност≥ серед населенн¤. ” ход≥ њњ проведенн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ джерело ≥нфекц≥њ, њњ збудник ≥ умови його розповсюдженн¤.

 ѕ≥д сан≥тарно-еп≥дем≥чним спостереженн¤м розум≥ють систематичне отриманн¤ в≥домостей про характер еп≥дем≥чного процесу ≥ з≥ставленн¤ даних, що надход¤ть з р≥зноман≥тних джерел.

 ѕ≥сл¤ ви¤вленн¤ людей, ¤к≥ занедужали в еп≥дем≥чному осередку, дл¤ всього населенн¤ встановлюЇтьс¤ режим обсервац≥њ або карантину. ќбсервац≥¤ (в≥д лат. observatio - спостереженн¤) - це режим посиленого медичного спостереженн¤ на територ≥њ, де можливе розповсюдженн¤ ≥нфекц≥йних захворювань.

 ¬она передбачаЇ обмеженн¤ вињзду, в'њзду ≥ транзитного проњзду через осередок зараженн¤, заборону вивезенн¤ з нього будь-¤кого майна без попереднього обеззараженн¤, а також обмеженн¤ сп≥лкуванн¤ з незараженим населенн¤м.

 ѕри необх≥дност≥ вињзд людей з осередку зараженн¤ дозвол¤Їтьс¤ т≥льки п≥сл¤ проведенн¤ екстреноњ проф≥лактики ≥ повноњ спец≥альноњ обробки. « л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в важливим Ї проведенн¤ медичного спостереженн¤ уражених з метою своЇчасного ви¤вленн¤ захвор≥лих шл¤хом особистого спостереженн¤ ≥ щоденних опитувань, а при виникненн≥ п≥дозри на захворюванн¤ - з допомогою медичних огл¤д≥в ≥ лабораторних досл≥джень.

 ¬и¤влених хворих в той же момент ≥золюють, а в подальшому в≥дправл¤ють в л≥кувальн≥ установи. ѕровод¤тьс¤ заходи з ви¤вленн¤ ≥ ≥зол¤ц≥њ нос≥њв ≥нфекц≥њ. ¬одночас в осередку проводитьс¤ екстрена проф≥лактика можливих ≥нфекц≥йних захворювань, а при необх≥дност≥ (п≥сл¤ встановленн¤ виду збудника) - вакцинац≥¤ або ревакцинац≥¤ населенн¤.

 ѕри обсервац≥њ, кр≥м того, посилюЇтьс¤ протиеп≥дем≥чний режим роботи медичних пункт≥в (л≥кувальних установ) ≥ медичний контроль за проведенн¤м сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних заход≥в в осередку зараженн¤.

 якщо встановлено, що захворюванн¤ незаразн≥ або викликан≥ токсинами (наприклад, харчов≥ отруЇнн¤), то п≥сл¤ вилученн¤ джерела зараженн¤, сан≥тарноњ обробки населенн¤ ≥ дезинфекц≥њ ≥зол¤ц≥йно-обмежувальн≥ заходи скасовують.

 ” випадку ви¤вленн¤ факту по¤ви особливо небезпечних ≥нфекц≥й, а також при про¤в≥ ≥нших масових заразних захворювань обсервац≥ю зам≥нюють карантином.  арантин (в≥д ≥тал≥йського guaraniina - сорок) - це система адм≥н≥стративних та медико-сан≥тарних заход≥в, що застосовуютьс¤ дл¤ запоб≥ганн¤ поширенню особливо небезпечних ≥нфекц≥йних хвороб (чуми, холери, жовтоњ гар¤чки).

 ¬≥н передбачаЇ повну ≥зол¤ц≥ю району ≥нфекц≥йних захворювань.  арантин вперше був застосований ¤к протиеп≥дем≥чний зах≥д у XIV ст. в ≤тал≥њ через широке розповсюдженн¤ в ™вроп≥ чуми. ¬≥н пол¤гав у заборон≥ морським суднам, що прибували з крањн, неблагополучних у в≥дношенн≥ чуми, на прот¤з≥ 40 дн≥в заходити в порти, висаджувати ек≥паж≥, пасажир≥в ≥ вивантажувати товари.

 ѕри карантин≥ проведен≥ ран≥ше обсервац≥йн≥ заходи посилюютьс¤ додатковими режимними заходами. ќстанн≥ включають: збройну охорону (оточенн¤) осередку зараженн¤, заборону вињзду з нього, суворе обмеженн¤ в'њзду в осередок, роззосередженн¤ уражених на др≥бн≥ групи, орган≥зац≥ю постачанн¤ ос≥б, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на карантин≥, через обм≥нн≥ пункти або пов≥тр¤ним шл¤хом, повну ≥зол¤ц≥ю уражених в осередку зараженн¤ в≥д незараженого населенн¤.

 ѕротиеп≥дем≥чн≥ заходи при карантин≥ провод¤тьс¤ медичною службою п≥д контролем еп≥дем≥олог≥в. ≤нфекц≥йн≥ л≥карн≥, вид≥лен≥ дл¤ прийому ≥ л≥куванн¤ хворих чумою ≥ холерою, ¤к правило, розгортаютьс¤ поблизу осередку зараженн¤. ќбм≥нн≥ пункти дл¤ постачанн¤ продовольства ≥ майна населенню, що знаходитьс¤ на карантин≥, розташовуютьс¤ на кордон≥ осередку. ѓх обслуговують особи, на ¤ких не вплинуло зараженн¤.

 ƒл¤ забезпеченн¤ означеного режиму (за вин¤тком зовн≥шнього оточенн¤) орган≥зують комендантську службу, що зд≥йснюЇ також охорону вододжерел, резервуар≥в з водою, продовольчих склад≥в та ≥зол¤тор≥в, забезпечуЇ похованн¤ труп≥в п≥д контролем медичноњ служби, несе службу спостереженн¤ ≥ опов≥щенн¤. ќсоби, призначен≥ дл¤ несенн¤ комендантськоњ служби, повинн≥ знаходитис¤ п≥д особливо ретельним медичним спостереженн¤м.

 “ривал≥сть карантину ≥ обсервац≥њ встановлюЇтьс¤ на терм≥н ≥нкубац≥йного пер≥оду ви¤вленого захворюванн¤ ≥ в≥драховуЇтьс¤ з моменту ≥зол¤ц≥њ останнього хворого ≥ завершенн¤ дез≥нфекц≥йних заход≥в в осередку зараженн¤. «н≥маЇтьс¤ карантин з моменту зак≥нченн¤ терм≥ну максимальноњ ≥нкубац≥њ за в≥дсутност≥ за цей час повторних захворювань.

  омплекс карантинних ≥ обсервац≥йних заход≥в обов'¤зково включаЇ: дез≥нфекц≥ю м≥сцевост≥ та вс≥х предмет≥в ≥ об'Їкт≥в в осередку зараженн¤, повну сан≥тарну обробку, а при необх≥дност≥ - дез≥нфекц≥ю ≥ дератизац≥ю, ¤кщо гризуни ≥ членистоног≥ Ї джерелами ≥ нос≥¤ми збудник≥в хвороб. ѕроф≥лактику ≥нфекц≥йних захворювань в екстреному пор¤дку можна проводити за допомогою сироваток, гамма-глобул≥н≥в, антиб≥отик≥в ≥ х≥мпрепарат≥в, але в першу чергу - антиб≥отик≥в. ÷е зумовлене тим, що антиб≥отики Ї тими препаратами, що можуть бути використан≥ проти б≥льшост≥ збудник≥в; њх можна застосовувати нав≥ть тод≥, коли ще не завершена ≥дентиф≥кац≥¤ збудника. ≈кстрена проф≥лактика ≥нфекц≥йних захворювань (та ≥нш≥ заходи специф≥чного захисту) забезпечують необх≥дний ступ≥нь захищеност≥ лише в комплекс≥ з≥ специф≥чними заходами- ≥ндив≥дуальними ≥ колективними.

 ƒл¤ захисту в≥д проникненн¤ патогенних м≥кроорган≥зм≥в в орган≥зм людини використовуютьс¤ ≥ндив≥дуальн≥ ≥ колективн≥ засоби захисту. ≤ндив≥дуальн≥ - це протигази, захисн≥ маски ≥ засоби захисту шк≥ри.  олективн≥ - це р≥зноман≥тн≥ спец≥ально обладнан≥ ≥нженерн≥ споруди, розрахован≥ на укритт¤ певноњ к≥лькост≥ людей в≥д впливу бактер≥альних аерозолей, що виникають при авар≥¤х на б≥олог≥чних техн≥чних об'Їктах. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ еп≥дем≥чного осередку ≥ можливих насл≥дк≥в провод¤тьс¤ часткова ≥ повна спец≥альна обробки.

 ¬ осередку проводитьс¤ часткова спец≥альна обробка, а при виход≥ з нього - повна спец≥альна обробка. ¬ першому випадку - це обробка п≥дручними ≥ табельними засобами, а також часткова дез≥нфекц≥¤ од¤гу, взутт¤, техн≥ки, транспорту.

ѕовна спец≥альна обробка проводитьс¤ п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ осередку зараженн¤. ¬она включаЇ повну сан≥тарну обробку людей у сан≥тарному пропускнику (з дез≥нфекц≥Їю од¤гу ≥ б≥лизни), а також обеззараженн¤м техн≥ки та ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту. ≈п≥дем≥чний осередок вважаЇтьс¤ л≥кв≥дованим, коли вс≥ джерела ≥нфекц≥њ обеззаражен≥, проведена заключна дез≥нфекц≥¤ осередку ≥ минув максимальний ≥нкубац≥йний пер≥од п≥сл¤ ≥зол¤ц≥њ, а при особливо небезпечних ≥нфекц≥¤х - п≥сл¤ виписки з госп≥талю останнього хворого. «а л≥кв≥дованим еп≥дем≥чним осередком встановлюють тривале (впродовж дек≥лькох ≥нкубац≥йних пер≥од≥в даноњ ≥нфекц≥њ) еп≥дем≥олог≥чне спостереженн¤, що маЇ на мет≥ попередити рецидив еп≥дем≥чного спалаху.

 ѕ–ј¬»Ћј ѕќ¬≈ƒ≤Ќ » Ћёƒ»Ќ» ¬ ≈ѕ≤ƒ≈ћ≤„Ќќћ” ќ—≈–≈ƒ ”.

 ¬ажливою ланкою в проф≥лактиц≥ ≥нфекц≥йних захворювань Ї точне дотриманн¤ правил особистоњ ≥ громадськоњ г≥г≥Їни. ¬оду необх≥дно використовувати з перев≥рених джерел ≥ пити т≥льки кип'¤ченою. —ир≥ овоч≥ ≥ фрукти п≥сл¤ митт¤ треба обливати кип'¤тком.

 ѕри обсервац≥њ ≥ карантин≥ не можна без спец≥ального дозволу покидати м≥сц¤ проживанн¤ ≥ без крайньоњ необх≥дност≥ виходити з дому. ѕо можливост≥ уникати м≥сць великого скупченн¤ людей,  дв≥ч≥ на добу вим≥рювати температуру т≥ла.

 якщо вона п≥двищилас¤ ≥ з'¤вилис¤ ознаки захворюванн¤, необх≥дно ≥золюватис¤ в≥д оточуючих, терм≥ново пов≥домити про захворюванн¤ в медичну установу. ќд¤гти захисну, краще ватно-марлеву, пов'¤зку, обов'¤зково проводити щоденне вологе прибиранн¤ прим≥щенн¤ з використанн¤м дез≥нф≥куючих розчин≥в. “реба спалювати см≥тт¤ ≥ знищувати гризун≥в ≥ комах - можливих нос≥њв захворювань.

 ѕри по¤в≥ ≥нфекц≥йних хворих њх негайно ≥золюють в окреме прим≥щенн¤. ѕри догл¤д≥ за хворими од¤гають халат, косинку ≥ пов'¤зку, вид≥л¤ють людин≥, ¤ка занедужала, окрему пост≥ль, рушник, посуд. ” прим≥щенн≥, де знаходитьс¤ хворий, не менше двох раз≥в на тиждень провод¤ть вологе прибиранн¤ ≥з застосуванн¤м дез≥нф≥куючих засоб≥в. ѕри госп≥тал≥зац≥њ хворого в квартир≥ провод¤ть дез≥нфекц≥ю: пост≥льну б≥лизну ≥ посуд кип'¤т¤ть прот¤гом 15 хв. у 2%-ному розчин≥ соди або замочують на 2 год. у 2%-ному розчин≥ дез≥нф≥куючого засобу. ѕ≥сл¤ цього посуд опол≥скують гар¤чою водою, б≥лизну прасують, к≥мнату пров≥трюють.

 ќтже, протиеп≥дем≥чн≥ заходи, що провод¤тьс¤ в районах надзвичайних ситуац≥й, спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ розповсюдженню ≥нфекц≥йних хвороб, локал≥зац≥ю та л≥кв≥дац≥ю њх осередк≥в, спалах≥в та еп≥дем≥й. „≥тке виконанн¤ правил повед≥нки в еп≥дем≥чному осередку спри¤Ї зниженню р≥вн¤ захворюваност≥ серед населенн¤.

 «апитанн¤:

 1.ƒайте визначенн¤ пон¤тт¤ Упротиеп≥дем≥чн≥ заходиФ.

 2.Ќазв≥ть можлив≥ причини проведенн¤ протиеп≥дем≥чних заход≥в.

 3.ўо включаЇ комплекс протиеп≥дем≥чних заход≥в у випадку виникненн¤ еп≥дем≥њ?

 4.ўо таке карантин? ” ¤ких випадках в≥н вводитьс¤?

 5.ўо називаЇмо обсервац≥Їю? ” ¤ких випадках вона вводитьс¤?

 6. –озкаж≥ть правила повед≥нки в еп≥дем≥чному осередку.

 ”рок 3. ќтруЇнн¤ людей, њх проф≥лактика. ƒомедична допомога

 —п≥лкуванн¤ з природою тањть у соб≥ багато ц≥кавого ≥, що найголовн≥ше, дуже корисне дл¤ здоров'¤ людини. ќднак не завжди це сп≥лкуванн¤ з природою ¤вл¤Їтьс¤ безпечним. „ас в≥д часу трапл¤ютьс¤ нещасн≥ випадки: отруЇнн¤ рослинами ≥ грибами, водою, а також продуктами харчуванн¤.

 ѕри цьому важливо завжди пам'¤тати, що небезпечна не сама природа, а неправильн≥ д≥њ людини при сп≥лкуванн≥ з нею. ќсновн≥ причини под≥бних нещасних випадк≥в - непо≥нформован≥сть про природн≥ небезпеки, надм≥рна самовпевнен≥сть, а ≥нколи ≥ повне ≥гноруванн¤ правил особистоњ безпеки при перебуванн≥ в природному середовищ≥.

 ќ“–”…Ќ≤ –ќ—Ћ»Ќ».

 Ќа наших пол¤х ≥ луках, у л≥с≥, пор¤д з њст≥вними ≥ л≥карськими, росте багато небезпечних (отруйних) рослин. ќтруйними називаютьс¤ рослини, що м≥ст¤ть так≥ х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ при попаданн≥ в орган≥зм людини завдають йому шкоди (викликають отруЇнн¤, захворюванн¤ або смерть). ўоб цього не трапилос¤, треба добре знати р≥дну природу, вм≥ти в≥др≥зн¤ти отруйн≥ рослини в≥д неотруйних.

 ” багнистих низинних м≥сц¤х б≥л¤ р≥чок ≥ ставк≥в, а то ≥ пр¤мо у вод≥ росте досить небезпечна зонтикова рослина - в≥ха отруйна, або, ¤к њњ ще називають, цикута. ѕо зовн≥шньому вигл¤ду вона дуже схожа на петрушку. ¬исоке трубчате стебло приваблюЇ д≥тей ¤к матер≥ал дл¤ виготовленн¤ духовоњ рушниц≥ або вод¤ного насоса. ќсь тут ≥ п≥дстер≥гаЇ юного ум≥льц¤ небезпека. ƒостатньо хоча б трохи потримати в рот≥ стебло цикути або, ще г≥рше, в≥дкусити ≥ пожувати - ≥ можна отримати небезпечне дл¤ житт¤ отруЇнн¤.

 ѕерш≥ ознаки з'¤вл¤ютьс¤ дуже швидко - через 5-10 хвилин. ÷е бол≥ в живот≥, запамороченн¤, слабк≥сть, нудота, блювота, утруднене диханн¤, р≥зка бл≥д≥сть шк≥рних покрив≥в. ѕ≥сл¤ цього можлива втрата св≥домост≥, виникненн¤ пер≥одичних судом.

 ¬изначити цикуту легко: ¤кщо потерти пальц¤ми лист¤ або стебло, то розповсюджуЇтьс¤ неприЇмний запах.

Ѕлекота - ще одна рослина, зустр≥ч з ¤кою небажана. –осте вона на пустир¤х, вигонах, вздовж дор≥г, на пол¤х. ÷в≥те жовтувато-б≥лими кв≥тами з ф≥олетовими прожилками, починаючи з середини червн¤ ≥ до к≥нц¤ серпн¤. ќдночасно з цв≥т≥нн¤м рослина даЇ зелен≥ коробочки з кришечками - так зван≥ плоди, що м≥ст¤ть багато буро-с≥рого нас≥нн¤. ¬оно дуже схоже на зерн¤тка маку, що ≥ вводить в оману недосв≥дчених людей.  р≥м того, блекота теж "сигнал≥зуЇ" про свою отруйн≥сть неприЇмним запахом. јле головна в≥дм≥нн≥сть - справжн≥й мак н≥коли не цв≥те жовтими кв≥тами.

 ”л≥тку в л≥с≥ у т≥нистих м≥сц¤х можна побачити лист¤ конвал≥њ травневоњ з ¤скраво-червоними ¤годами на стеблах. ƒехто по незнанню може сприйн¤ти њх за споживн≥, ≥ тод≥ неминуче отруЇнн¤. Ќайб≥льш характерн≥ ознаки - головний б≥ль, шум в вухах, запамороченн¤, блювота, нер≥вном≥рний пульс, звуженн¤ з≥ниць. ” важких випадках розвиваютьс¤ судоми.

 ≤нколи в л≥с≥ можна зустр≥ти дуже красив≥ невисок≥ кущ≥ - вовче лико або вовч≥ ¤годи, одну з найб≥льш отруйних рослин. ¬овче лико цв≥те ранньою весною у кв≥тн≥ до по¤ви лист¤. ѕлоди у нього ¤скраво-червон≥, овальноњ форми. ¬ажливо знати, що при вживанн≥ цих ¤г≥д виникаЇ р≥зка печ≥¤ в рот≥, а в подальшому - р≥зкий набр¤к слизовоњ оболонки ¤зика, губ, гортан≥, ≥, ¤к результат, утруднене диханн¤. Ћюдина може нав≥ть задихнутис¤. ќтруйна ≥ кора ц≥Їњ рослини, ¤ка легко здираЇтьс¤. ƒостатньо торкнутис¤ до вологоњ кори, щоб отримати сильн≥ оп≥ки.

 ÷е далеко не повний перел≥к отруйних рослин, ¤к≥ ростуть на територ≥њ нашоњ крањни. ¬и д≥знались лише про де¤к≥ найб≥льш небезпечн≥ рослини, ¤к≥ часто зустр≥чаютьс¤ в природ≥ р≥дного краю.

 я  ”Ќ» Ќ”“» ќ“–”™ЌЌя –ќ—Ћ»Ќјћ».

 ѕо-перше, необх≥дно добре знати р≥дну природу, тод≥ н≥¤к≥ отруйн≥ рослини не будуть небезпечними. ћожна збирати ≥ споживати т≥льки т≥ плоди рослин, ¤к≥ добре в≥дом≥. “реба бути уважним ≥ обережним, позбутис¤ шк≥дливоњ звички брати в рот будь-¤ку ¤году, травинку, здирати кору зубами.

 ѕо-друге, ¤кщо ж трапилось нещаст¤, то д≥¤ти необх≥дно швидко ≥ р≥шуче. —пробуйте викликати блювоту ≥, ¤кщо дозвол¤ють умови, промийте шлунок. ƒл¤ цього випийте дек≥лька стакан≥в теплоњ води з добавленн¤м в кожний стакан 1-2 чайних ложок кухонноњ сол≥. ѕри в≥дсутност≥ блювоти њњ треба викликати штучним шл¤хом, надавлюючи двома пальц¤ми на кор≥нь ¤зика. ÷ей нескладний метод очищенн¤ шлунка треба повторити дек≥лька раз≥в - до по¤ви води. ≤, звичайно, ¤комога скор≥ше необх≥дно звернутис¤ за допомогою в медичну установу.

 ўќ “–≈Ѕј «Ќј“» ѕ–ќ √–»Ѕ»

 Ќа ѕолтавщин≥ нал≥чуЇтьс¤ до 15 вид≥в њст≥вних гриб≥в: печериц≥, б≥лий гриб, сироњжки, маслюки, п≥дберезники, п≥досичники, грузд≥ та ≥нш≥. ѕор¤д з ними трапл¤ютьс¤ отруйн≥, зокрема, бл≥да поганка, мухомор, несправжн≥ опеньки, зморшки та ≥нш≥.

 ” грибах м≥ститьс¤ особлива кл≥тковина та б≥лков≥ речовини, що утруднюють процес травленн¤. “ому здоровим люд¤м не рекомендуЇтьс¤ з'њдати б≥льше 50-70 грам≥в правильно приготованих гриб≥в.

 “реба пам'¤тати, що гриби мають надзвичайно велику здатн≥сть поглинати з навколишнього середовища рад≥онукл≥ди, отрутох≥м≥кати, сполуки важких метал≥в та ≥нш≥ отруйн≥ речовини. “ому, нав≥ть њст≥вн≥ гриби, що ростуть б≥л¤ завод≥в, дор≥г, склад≥в, сховищ отрутох≥м≥кат≥в та добрив, в ≥нших м≥сц¤х, де забруднюЇтьс¤ м≥сцев≥сть, можуть бути отруйними.

  р≥м того, де¤к≥ отруйн≥ гриби п≥д впливом фактор≥в навколишнього середовища можуть бути схожими на њст≥вн≥.

 ўоб не трапилас¤ б≥да, перш н≥ж збирати гриби, запам'¤тайте так≥ прост≥ правила:

І            збирати гриби можна т≥льки на еколог≥чно чист≥й м≥сцевост≥ ≥ з дорослими; н≥коли не бер≥ть т≥ гриби, ¤ких ви не знаЇте;

І            не збирайте старих, перестиглих чи пошкоджених гриб≥в;

І            не бер≥ть гриби, що мають внизу бульбовидне потовщенн¤, навколо ¤кого Ї пл≥вчаста оболонка;

І            придивл¤йтесь, щоб у печериць пластинки на нижн≥й поверхн≥ шапочки були т≥льки рожев≥;

І            не куштуйте сир≥ гриби на смак;

І            перед приготуванн¤м сир≥ гриби обов'¤зково почист≥ть ≥ провар≥ть;

І            не консервуйте гриби в герметично-закритих банках.

 ѕри перших ознаках отруЇнн¤ грибами (бол≥ в живот≥, блюванн¤, пронос) треба негайно звернутис¤ до л≥кар¤.

 ” потерп≥лого до прибутт¤ медичного прац≥вника необх≥дно 5-6 раз≥в промити шлунок водою з содою або св≥тло-рожевим розчином марганцю.

 Ѕ≈«ѕ≈ ј ѓ∆≤ ≤ ’ј–„”¬јЌЌя.

 ќрган≥зм людини складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ речовин - ≥ вс≥ вони поступають з харчовими продуктами. ¬≥домо, що людина помре, ¤кщо не буде приймати њжу впродовж дек≥лькох тижн≥в; а при неповноц≥нному харчуванн≥ вона схудне ≥ заслабне. –ац≥он, д¤куючи ¤кому забезпечуЇтьс¤ достатн¤ к≥льк≥сть р≥зноман≥тноњ њж≥ дл¤ задоволенн¤ потреб орган≥зму в поживних речовинах, називаЇтьс¤ збалансованим харчуванн¤м.

 ’арчов≥ продукти, що заражен≥ м≥кроорган≥змами, можуть викликати харчов≥ ≥нтоксикац≥њ (отруЇнн¤). “оксини з'¤вл¤ютьс¤ в продуктах харчуванн¤ до вживанн¤ в њжу в результат≥ розвитку достатньо великоњ к≥лькост≥ м≥кроорган≥зм≥в.

 –озгл¤немо де¤к≥ м≥кроорган≥зми ≥ токсини, що найб≥льш часто зустр≥чаютьс¤ в харчових продуктах:

 1. Ѕотул≥зм - виробл¤Їтьс¤ анаеробно при 10-40 º — (анаероби ≠≠≠- орган≥зми, ¤к≥ живуть при в≥дсутност≥ в≥льного кисню; до анаероб≥в в≥днос¤тьс¤ багато бактер≥й ).

 „аст≥ше всього збудники захворюванн¤ заражають сире мТ¤со ≥ рибу. —пори њх мають високу ст≥йк≥сть до д≥њ тепла. ќтруЇнн¤ маЇ дв≥ кл≥н≥чн≥ форми:

 а) гостра форма - ≥нкубац≥йний пер≥од 12-36 год., симптоми: хриплий голос, головний б≥ль, нудота, блювота, сух≥сть у рот≥, двоњнн¤ в очах;

 б) легка форма - ≥нкубац≥йний пер≥од досить довгий (дек≥лька д≥б), спостер≥гаютьс¤ легк≥ симптоми.

 Ћ≥куванн¤ проводитьс¤ з застосуванн¤м антитоксичних сироваток. ≈фективн≥сть л≥куванн¤ важких випадк≥в зараженн¤ залежить в≥д того, наск≥льки швидко був поставлений д≥агноз.

 2. —альмонельоз - харчов≥ токсико≥нфекц≥њ, ¤к≥ викликають сальмонели (кишков≥ паличкопод≥бн≥ бактер≥њ), з переважним ураженн¤м шлунково-кишкового тракту.

 ” зовн≥шньому середовищ≥ сальмонели збер≥гаютьс¤ достатньо довго. ¬ питн≥й вод≥ ≥ в≥дкритих водоймах - в≥д 11 до 120 дн≥в, в ковбасних виробах - в≥д 60 до 130 дн≥в, в замороженому м'¤с≥ - в≥д 6 до 13 м≥с¤ц≥в, в ¤йц¤х - до 12 м≥с¤ц≥в, у ірунт≥ - до 9 м≥с¤ц≥в.  ѕри температур≥ +57 º— (у р≥дкому середовищ≥) сальмонели гинуть через 3-5 хв.  ип'¤т≥нн¤ вбиваЇ њх миттЇво. ƒуже чутлив≥ вони до хлорутримуючих препарат≥в.

 Ќос≥¤ми сальмонел можуть бути р≥зн≥ тварини: велика рогата худоба, свин≥, гризуни (миш≥, пацюки) ≥ домашн≥ птахи, особливо качки ≥ гуси.

 ћожливе також зараженн¤ в≥д хвороњ людини або нос≥¤ сальмонел. ƒжерелом ≥нфекц≥њ можуть бути ≥ р≥зноман≥тн≥ м'¤сомолочн≥ продукти, кондитерськ≥ вироби, що приготовлен≥ з використанн¤м молока, ¤Їчного порошку. ќднак найб≥льш небезпечними Ї: м'¤сний фарш, паштети, варен≥ ковбаси, молоко, сир≥ ¤йц¤.

 ≤нкубац≥йний пер≥од сальмонельозу - в≥д дек≥лькох годин до дек≥лькох д≥б в залежност≥ в≥д числа збудник≥в, що попали в орган≥зм з продуктами харчуванн¤. «ахворюванню в б≥льшост≥ випадк≥в передуЇ короткочасне почутт¤ важкост≥ в област≥ шлунка, пот≥м зТ¤вл¤Їтьс¤ нудота ≥ блюванн¤. „ерез де¤кий час виникають бол≥ в живот≥, пронос (10-15 раз≥в на добу), озноб ≥ п≥двищенн¤ температури т≥ла до 39º-40º—. ЌастаЇ обезвоженн¤.

 «ахворюванн¤ продовжуЇтьс¤ 5-6 дн≥в. «аходи безпеки в≥д харчових ≥нфекц≥й - чистота , особиста г≥г≥Їна, холод при збер≥ганн≥ продукт≥в, одноразовий посуд.

 я  ”Ќ» Ќ”“» ’ј–„ќ¬»’ ќ“–”™Ќ№.

Ј                        —поживчий ринок усе б≥льше заповнюЇтьс¤ безалкогольними напо¤ми низькоњ ¤кост≥, ¤к≥ м≥ст¤ть надм≥рну к≥льк≥сть р≥зних харчових добавок (барвник≥в, консервант≥в, п≥дсилювач≥в аромату тощо). Ќими запросто можна отруњтис¤.

Ј                        Ќе вживайте в њжу запл≥сн¤в≥л≥ продукти! ѕам'¤тайте, що пл≥сн¤ва вид≥л¤Ї токсини, невидим≥ оку, ¤к≥ переход¤ть у товщу продукту.

Ј                        Ќе використовуйте запл≥сн¤в≥л≥ продукти дл¤ виготовленн¤ вина, сок≥в, мармеладу ≥ т.д.

Ј                        “оксичн≥ речовини можуть з'¤витис¤ при неправильному збер≥ганн≥ продукт≥в. “ак, при тривалому збер≥ганн≥ спиртових настойок на к≥сточкових фруктах в розчин переходить сильна отрута - синильна кислота.

Ј                        ѕри збер≥ганн≥ картопл≥ на св≥тл≥, а також при њњ проростанн≥ формуЇтьс¤ солан≥н. ¬≥н придаЇ картопл≥ зелений кол≥р. ќтруЇнн¤ солан≥ном не смертельне, але все ж краще його уникнути. Ќеобх≥дно ретельно чистити позелен≥лу картоплю, видал¤ючи при цьому "в≥чка".

Ј                        Ќе використовуйте дл¤ загортанн¤ харчових продукт≥в пап≥р газет, журнал≥в, упаковок: в≥н може утримувати в великих к≥лькост¤х небезпечн≥ важк≥ метали - свинець ≥ кадм≥й.

Ј                        ѕам'¤тайте, що при користуванн≥ чавунною сковор≥дкою зал≥зо менше поглинаЇтьс¤ харчовими продуктами.

Ј                        ѕ≥сл¤ розкритт¤ консервноњ банки ≥ збер≥ганн¤ њњ при к≥мнатн≥й температур≥ п≥двищуЇтьс¤ к≥льк≥сть олова, що переходить з лудженоњ жерст≥ в њжу.

 ѕерех≥д олова в њжу з консервних банок зб≥льшуЇтьс¤ при на¤вност≥ н≥трат≥в, причому, токсичн≥сть олова в присутност≥ н≥трат≥в п≥двищуЇтьс¤.

 —јћќЋ≤ ”¬јЌЌя ѕ–» ’ј–„ќ¬»’ ќ“–”™ЌЌя’ Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈„Ќ≈!

 ѕри отруЇнн≥ треба ¤комога швидше встановити, що приймав постраждалий ≥ в ¤ких к≥лькост¤х. якщо людина ще в св≥домост≥, треба спробувати встановити з нею контакт ≥ ви¤снити це.

 якщо ж вона втратила св≥дом≥сть, не треба втрачати над≥ю або д≥¤ти навманн¤. “аким чином можна т≥льки ще б≥льше нашкодити. як правило, те, чим отруњлас¤ людина, знаходитьс¤ пор¤д.

 ѕершу допомогу необх≥дно надавати у в≥дпов≥дност≥ з знах≥дками. Ќавести на думку про те, що послужило отрутою, може характерний запах з рота постраждалого або кол≥р слизових оболонок губ ≥ рота, сл≥ди ≥н'Їкц≥й в област≥ вен л≥ктьового згину ≥ т.д.

 ¬ газет≥ "≈кстра ћ" 88, 24 грудн¤ 1994 р. с. 100) був опубл≥кований матер≥ал, передрукований з журналу "ћайн к≥нд унд ≥хь". ѕриводимо його повн≥стю, тому що ц¤ таблиц¤ завжди повинна бути п≥д рукою. як користуватис¤ таблицею? ѕор¤д з назвою отруйноњ речовини ви побачите цифри ≥ букву. ¬≥дпов≥дн≥ њм д≥њ приведен≥ в по¤снювальн≥й таблиц≥ є 2

“аблиц¤ 2. ѕ≈–Ўј ƒќѕќћќ√ј ѕ–» ќ“–”™ЌЌя’

 “аким чином, отруЇнн¤ людей - результат необачного вживанн¤ нев≥домих рослин та гриб≥в, недобро¤к≥сних продукт≥в харчуванн¤ ≥ води. ”никати харчових отруЇнь - значить в≥дпов≥дально ставитись до власного житт¤. ¬м≥ти надавати домедичну допомогу - обов'¤зок кожноњ людини.

 «апитанн¤:

 1.„им небезпечн≥ отруйн≥ гриби ≥ рослини? як≥ отруйн≥ гриби ≥ рослини  ростуть у ваш≥й м≥сцевост≥?

 2.як надати першу допомогу при отруЇнн≥ грибами?

 3.як надати першу допомогу при отруЇнн≥ ¤годами (наприклад, блекотою)?

 4.як в≥др≥знити несправжн≥й (отруйний) опеньок в≥д њст≥вного?

 5.як≥ ви знаЇте токсико≥нфекц≥њ? ¬ чому њх небезпека ≥ характерн≥ ознаки?

”рок 4. ≤нфекц≥йн≥  захворюванн¤  св≥йських тварин. ”раженн¤ с≥льськогосподарських рослин хворобами та шк≥дниками

 ўор≥чно аграрний сектор ”крањни втрачаЇ сотн≥ м≥льйон≥в гривень в результат≥ ушкодженн¤ с≥льськогосподарських пос≥в≥в шк≥дниками та ≥нфекц≥йних захворювань тварин.  р≥м того, останн≥м часом тварини, ≥ не лише св≥йськ≥, стали причиною поширенн¤ т¤жких дл¤ людини хвороб.

 ≤Ќ‘≈ ÷≤…Ќ≤ «ј’¬ќ–ё¬јЌЌя “¬ј–»Ќ

 ” к≥нц≥ минулого стол≥тт¤ серед англ≥йських солдат≥в, ¤к≥ прибули на остр≥в ћальта, спалахнула загадкова хвороба. Ќестерпна лихоманка,  бол≥ в живот≥, безсонн¤. Ћ≥кар≥ були в розпач≥, вони н≥¤к не могли знайти причину того, що трапилось. ј п≥зн≥ше ви¤вилось, що справа була в сирому коз¤чому молоц≥.  оли його перестали давати солдатам - еп≥дем≥¤ припинилась.

  ози на остров≥ були хвор≥ бруцельозом - хворобою, ¤ку тварини можуть передавати люд¤м. «араз вченим в≥домо понад 150 заразних хвороб сп≥льних дл¤ тварин ≥ людей. ѕри цьому близько 100 з них ви¤влено у домашн≥х тварин.

«ахворюванн¤ небезпечн≥ дл¤ людини, ¤к≥ можуть переносити тварини

  р≥м того, не сл≥д забувати, що укус будь-¤коњ тварини може ускладнитис¤ правцем чи сепсисом.

јле найб≥льшу небезпеку серед антропозоонозних захворювань викликаЇ сказ Ц гостра ≥нфекц≥йна хвороба людини ≥ тварин, ¤ка характеризуЇтьс¤ ураженн¤м центральноњ нервовоњ системи. ¬ 1998 роц≥ в ѕолтавськ≥й област≥ ви¤влено понад 70 населених пункт≥в, де захвор≥ло ≥ загинуло в≥д сказу 303 тварини. Ќайб≥льш складна ситуац≥¤ в цьому план≥ склалас¤ в √лобинському, ѕолтавському,  ћаш≥вському, —емен≥вському районах.

 ќсередки сказу, ¤к правило, бувають у м≥сц¤х проживанн¤ диких тварин - лисиць, вовк≥в та ≥нших хижак≥в. Ќайчаст≥ше сказ настигаЇ собак.

 Ќайпом≥тн≥шою ознакою сказу Ї те, що хвора тварина без жодних причин стаЇ драт≥вливою, а згодом - мл¤вою, втрачаЇ уважн≥сть, через що вона може зам≥сть њж≥ ковтати нав≥ть нењст≥вн≥ предмети. ” хвороњ собаки хриплий голос, вона часто л¤гаЇ, дивно стрибаЇ, здригаЇтьс¤ у судомах. ” подальш≥й стад≥њ собака кусаЇ сама себе. “акий стан часто зм≥нюЇтьс¤ депрес≥Їю.

 ¬ оскажен≥лому стан≥ собака може нападати ≥ на тварин, ≥ на людей: кусаЇ њх беззвучно, не гавкаючи.

 Ќе буде зайвим знати, що слина хвороњ на сказ тварини м≥стить в≥рус сказу ≥ часто буваЇ заразною вже за 8-20 дн≥в до виразноњ по¤ви ознак хвороби. —аме у цей, ≥нкубац≥йний пер≥од, б≥льш≥сть хворих на сказ собак часто нападаЇ, може др¤пати ≥ кусати людей.

 «апоб≥ганн¤ ц≥й страшн≥й хвороб≥ - одне з головних завдань сучасноњ медицини.

 ”–ј∆≈ЌЌя —≤Ћ№—№ ќ√ќ—ѕќƒј–—№ »’ –ќ—Ћ»Ќ ’¬ќ–ќЅјћ» ≤ Ў ≤ƒЌ» јћ»

 ”раженн¤ с≥льськогосподарських рослин хворобами ≥ шк≥дниками - одне з найнебезпечн≥ших природних лих, ¤ке несе загрозу навколишньому середовищу й завдаЇ значних матер≥альних збитк≥в.

 ≤нфекц≥йн≥ хвороби рослин - хвороби, ¤к≥ виникають в результат≥ впливу на рослину хвороботворних м≥кроорган≥зм≥в. ѕо типу збудника хвороби вони под≥л¤ютьс¤:

Ј            грибков≥ хвороби рослин (м≥коф≥този);

Ј            бактер≥альн≥ хвороби рослин (бактер≥ози);

Ј            в≥русн≥ хвороби рослин (в≥рози);

Ј            нематодн≥ хвороби рослин.

 ≤фекц≥йн≥ хвороби рослин за характером розповсюдженн¤ бувають розс≥¤ними або спорадичними ( випадковими)

 ≈п≥ф≥тот≥њ - масштабн≥ захворюванн¤ рослин, що призвод¤ть до втрати 50% ≥ б≥льше урожаю.

 —ьогодн≥ найб≥льш в≥рог≥дним ≥ потенц≥йно небезпечним ≥нфекц≥йним захворюванн¤м зернових культур вважаЇтьс¤ фузар≥оз, бура листкова ≥ржа, борошниста роса.

 ¬ степов≥й зон≥ спостер≥гаЇтьс¤ спалах розвитку найнебезпечн≥шого шк≥дника озимоњ пшениц≥ - клопа-черепашки.

 ” ѕолтавськ≥й област≥ за останн≥ роки еп≥ф≥тот≥й та спалах≥в розмноженн¤ шк≥дник≥в не зареЇстровано, але втрати с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в≥д хвороб та шк≥дник≥в щор≥чно складають 10-15 %.

 «будники фузар≥озу - повсюдно розповсюджен≥ орган≥зми. ѓх патогенний комплекс суттЇво залежить в≥д зони, в ¤к≥й росте зернова культура.

 —каж≥мо, розвитку фузар≥озу колосс¤ спри¤Ї поЇднанн¤ високоњ в≥дносноњ вологост≥ пов≥тр¤ (вище 70%) ≥ температури  +18-25º — в≥д фази цв≥т≥нн¤ до збиранн¤ врожаю. ÷≥Їю хворобою переважно вражаютьс¤ озима пшениц¤ ≥ ¤чм≥нь.

 ѕри фузар≥оз≥ в зерн≥ ≥ солом≥ накопичуЇтьс¤ грибна отрута, в основному вом≥токсини, ¤к≥ загрожують здоров'ю споживач≥в - люд¤м ≥ тваринам.

 √ранично допустим≥ концентрац≥њ вом≥токсина дл¤ твердих пор≥д зерна - не б≥льше м≥л≥грама на к≥лька к≥лограм≥в зерна.

 ‘узар≥оз в≥дноситьс¤ до важкопрогнозованих захворювань. ќр≥Їнтовно дл¤ нього можна прийн¤ти чотирир≥чний цикл.

 « метою запоб≥ганн¤ еп≥ф≥тот≥њ провод¤тьс¤ обстеженн¤ територ≥й ≥ захисн≥ заходи. јле в звТ¤зку з складною ф≥нансовою ситуац≥Їю в б≥льшост≥ господарств крањни взагал≥ в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д обробки нав≥ть потенц≥йно небезпечних площ.

 ¬елику шкоду злакам приносить бура листкова ≥ржа. ¬она вражаЇ озиму та ¤ру пшеницю прот¤гом усього пер≥оду вегетац≥њ - в≥д сход≥в ≥ до дозр≥ванн¤, а масовий розвиток починаЇтьс¤ з колос≥нн¤. ¬ боротьб≥ за збереженн¤ врожаю значну роль маЇ прогнозуванн¤ обстановки. “ак, дл¤ встановленн¤ тактики захисних заход≥в на пол¤х в≥дпов≥дальним моментом Ї визначенн¤ строк≥в проведенн¤ первинноњ х≥м≥чноњ обробки. ћаксимальний њњ ефект дос¤гаЇтьс¤ тод≥, коли вона проводитьс¤ за 7-10 дн≥в до початку еп≥ф≥тот≥њ.

 —езонний довготривалий прогноз по¤ви хвороби складають станц≥њ захисту рослин шл¤хом систематичного спостереженн¤ за на¤вн≥стю спор збудник≥в ≥рж≥ в пов≥тр≥ ≥ рослинах. ÷≥ дан≥ узагальнюютьс¤, анал≥зуютьс¤ ≥ видаЇтьс¤ короткостроковий прогноз розвитку ситуац≥њ з урахуванн¤м погодних умов.

 Ѕорошниста роса добре в≥дома не т≥льки спец≥ал≥стам с≥льського господарства, але й багатьом власникам присадибних господарств ≥ дачних д≥л¤нок.

 Ќа зелених частинах рослин з'¤вл¤Їтьс¤ б≥лий нал≥т, уражене лист¤ скручуЇтьс¤, в'¤не ≥ опадаЇ. ѕагони не розвиваютьс¤, рослина в≥дстаЇ в рост≥.

 —палахи еп≥ф≥тот≥й ц≥Їњ хвороби спостер≥гаютьс¤ 6-8 раз≥в у кожн≥ 10 рок≥в. ¬трати врожаю при цьому дос¤гають 25%.

 —ьогодн≥ можна спостер≥гати зм≥ни складу ≥ властивостей попул¤ц≥й збудник≥в хвороб. ÷е стаЇ частою причиною спалах≥в еп≥ф≥тот≥й ф≥тофторозу картопл≥. ѕричому хвороба може розвиватись не т≥льки на пол¤х, а й у сховищах, бо ф≥тофтороз може про¤вл¤тис¤ на бульбах ≥ п≥сл¤ збору врожаю.

 ѕопередженн¤ б≥олого-соц≥альних надзвичайних ситуац≥й, боротьба з еп≥дем≥¤ми - важливе загальнодержавне завданн¤. ¬ њх вир≥шенн≥ у майбутньому прийматимуть участь ≥ багато з тих, хто сьогодн≥ сидить за партами.

«апитанн¤:

 1.як≥ тварини можуть передавати ≥нфекц≥йн≥ хвороби людин≥?

 2.„им сказ небезпечний дл¤ людини?

 3.ўо таке еп≥ф≥тот≥¤?

 4.як≥ захворюванн¤ рослин ви знаЇте?

 5.як≥ заходи провод¤тьс¤ дл¤ попередженн¤ еп≥ф≥тот≥й?

 ”рок 5. ѕроф≥лактика, боротьба з ≥нфекц≥¤ми та њх можлив≥ насл≥дки дл¤  здоров'¤ людини

 ќдним ≥з головних завдань держави Ї забезпеченн¤ еп≥дем≥олог≥чного благополучч¤ в крањн≥. ÷ього можна дос¤гти, розвиваючи проф≥лактичний напр¤мок д≥¤льност≥, попереджаючи поширенн¤ ≥нфекц≥йних хвороб, частка ¤ких у структур≥ загальноњ захворюваност≥ на сьогодн≥ становить майже 25 % ≥ ¤к≥ Ї причиною багатьох соматичних ( т≥лесних ) захворювань.

 ¬ ц≥лому сприйн¤тлив≥сть ¤к окремоњ людини, так ≥ групи людей до ≥нфекц≥йних захворювань визначаЇтьс¤:

І        станом ≥мун≥тету;

І        в≥ком;

І        соц≥ально-побутовими умовами;

І        медико-сан≥тарним забезпеченн¤м;

І        р≥внем загальноњ культури;

І        рац≥ональним харчуванн¤м;

І        знанн¤м ≥ виконанн¤м основних вимог сан≥тар≥њ та г≥г≥Їни.

   ¬ проф≥лактиц≥ ≥нфекц≥йних захворювань важливе м≥сце займають медичн≥ заходи. ƒо них в≥днос¤тьс¤:

Ј          раннЇ ви¤вленн¤, ≥зол¤ц≥¤ хворих (джерел ≥ нос≥њв ≥нфекц≥њ);

Ј          ви¤вленн¤, л≥куванн¤ бактеронос≥њв;

Ј          встановленн¤ карантину, впродовж ¤кого проводитьс¤ спостереженн¤ за вс≥м колективом, своЇчасно д≥агностуютьс¤ та ≥золюютьс¤ нов≥ випадки захворювань.

¬ боротьб≥ з нос≥¤ми ≥нфекц≥њ використовуютьс¤  дез≥нфекц≥¤, дез≥нсекц≥¤ (боротьба з комахами), дератизац≥¤ (боротьба з гризунами).

« метою попередженн¤ виникненн¤ або занесенн¤ ≥нфекц≥йних захворювань та њх поширенн¤ провод¤тьс¤ обов'¤зков≥ проф≥лактичн≥ медичн≥ огл¤ди, ¤ким п≥дл¤гають неповнол≥тн≥, учн≥ загальноосв≥тн≥х, профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в та студенти вищих навчальних заклад≥в, ≥нш≥ категор≥њ ос≥б в≥дпов≥дно до закону "ѕро захист населенн¤ в≥д ≥нфекц≥йних хвороб".

 ќсоби, ¤к≥ в≥дмовл¤ютьс¤ або ухил¤ютьс¤ в≥д проходженн¤ обов'¤зкових проф≥лактичних медичних огл¤д≥в, усуваютьс¤ в≥д роботи, а неповнол≥тн≥, учн≥ та студенти - в≥д в≥дв≥дуванн¤ в≥дпов≥дних заклад≥в.

¬ажливим напр¤мком проф≥лактики ≥нфекц≥йних захворювань Ї п≥двищенн¤ ст≥йкост≥ орган≥зму до ≥нфекц≥й.

ƒл¤ цього вчен≥ ≥ л≥кар≥ розробл¤ють вакцини.  оли вакцина вводитьс¤ в орган≥зм - це називаЇтьс¤ щепленн¤м, людина починаЇ хвор≥ти легкою формою хвороби ≥ швидко видужуЇ.

 ќрган≥зм добре "запам'¤товуЇ" збудника ц≥Їњ хвороби ≥ у людини з'¤вл¤Їтьс¤ ≥мун≥тет. “епер, д¤куючи ≥мун≥тету, орган≥зм людини легко справл¤Їтьс¤ ≥з захворюванн¤м, нав≥ть ¤кщо в орган≥зм потрапл¤Ї сильний збудник.

 ѕроф≥лактичн≥ щепленн¤ провод¤тьс¤ п≥сл¤ медичного огл¤ду особи у раз≥ в≥дсутност≥ у нењ в≥дпов≥дних медичних протипоказань. ќбов'¤зковими Ї проф≥лактичн≥ щепленн¤ проти дифтер≥њ, кашлюка, к≥ру, пол≥ом≥Їл≥ту, правц¤, туберкульозу. ¬они провод¤тьс¤ планово ≥ включаютьс¤ до календар¤ щеплень.

” раз≥ загрози виникненн¤ особливо небезпечноњ ≥нфекц≥йноњ хвороби або масового поширенн¤ небезпечноњ ≥нфекц≥йноњ хвороби на в≥дпов≥дних територ≥¤х та обТЇктах можуть проводитис¤ обовТ¤зков≥ проф≥лактичн≥ щепленн¤ проти ц≥Їњ ≥нфекц≥йноњ хвороби за еп≥дем≥чними показанн¤ми.

≤нший, не менш важливий напр¤мок проф≥лактики ≥нфекц≥йних захворювань - виконанн¤ кожною людиною правил особистоњ та громадськоњ г≥г≥Їни. ÷е, насамперед, передбачаЇ:

Ј            догл¤д за т≥лом;

Ј            систематичне проведенн¤ вологого прибиранн¤ прим≥щень ≥ пров≥трюванн¤ њх;

Ј            споживанн¤ т≥льки добро¤к≥сних продукт≥в, дотриманн¤ правил њх збер≥ганн¤;

Ј            користуванн¤ т≥льки своњм од¤гом, взутт¤м, посудом дл¤ њж≥ ≥ т.п.;

Ј            ретельне митт¤ кип¤ченою водою овоч≥в ≥ фрукт≥в;

Ј            п≥дтримуванн¤ чистоти в громадських м≥сц¤х;

Ј            систематичне проведенн¤ призначених щеплень.

 якщо ж ви не вбереглис¤ ≥ почуваЇте себе погано, то негайно пов≥домте про це батьк≥в, педагога, зверн≥тьс¤ до л≥кар¤. Ќеобх≥дно суворо виконувати вс≥ приписи л≥кар¤, не вживати самост≥йно н≥¤ких препарат≥в. ѕ≥д час спалаху ≥нфекц≥йних захворювань, наприклад, грипу, потр≥бно ¤комога менше бувати в громадських м≥сц¤х - магазинах, к≥нотеатрах, дискотеках, ≥нших масових заходах.

Ќ≥ в ¤кому раз≥ не можна приховувати погане самопочутт¤, бо хвороба розвиваЇтьс¤ ≥ може викликати небезпечн≥ ускладненн¤.

  ожна людина зобов'¤зана активно допомагати медичним прац≥вникам у ви¤вленн≥ ≥нфекц≥йних хворих ≥ проведенн≥ необх≥дних сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних заход≥в.

 “реба н≥коли не забувати основне правило безпеки: передбачати небезпеку ≥ намагатись њњ уникнути.

 «наючи головн≥ шл¤хи потрапл¤нн¤ в орган≥зм збудник≥в ≥нфекц≥йних хвороб, людина сама може поставити њм засл≥н.

Ќаприклад, ¤кщо вас укусила тварина - необх≥дно негайно промити рану водою з милом, обробити перекисом водню та "зеленкою", пот≥м накласти стерильну пов'¤зку. Ќе рекомендуЇтьс¤ змазувати рану маз¤ми чи кремом. ѕ≥сл¤ цього потр≥бно негайно п≥ти до найближчого травмпункту чи л≥карн≥, де вам буде надано квал≥ф≥ковану медичну допомогу ≥ пов≥домлено, що робити дал≥.

 “аким чином, запоб≥ганню ≥нфекц≥йних захворювань може спри¤ти т≥льки профес≥йно поставлена проф≥лактична робота, пол≥пшенн¤ соц≥ально-побутових умов проживанн¤ населенн¤, безумовне виконанн¤ правил особистоњ та громадськоњ г≥г≥Їни.

 «апитанн¤:

1.    „им визначаЇтьс¤ сприйн¤тлив≥сть людини до ≥нфекц≥йних захворювань?

2.    ўо таке проф≥лактика ≥нфекц≥йних захворювань, ¤к≥ њњ основн≥ напр¤мки?

3.    ƒл¤ чого провод¤тьс¤ щепленн¤?

4.    –озкаж≥ть правила особистоњ та громадськоњ г≥г≥Їни.

–ќ«ƒ≤Ћ 2.  √–ќћјƒ—№ ј Ѕ≈«ѕ≈ ј

“ема 1. Ќјƒ«¬»„ј…Ќ≤ —»“”ј÷≤ѓ, ўќ «ј√–ќ∆”ё“№ Ѕ≈«ѕ≈÷≤ √–ќћјƒяЌ»Ќј

¬ повс¤кденному житт≥ кожноњ людини час в≥д часу виникають надзвичайн≥ под≥њ, що загрожують њњ особист≥й безпец≥. ¬они досить р≥зноман≥тн≥, т≥сно перепл≥таютьс¤ з соц≥альними небезпеками м≥ст, населених пункт≥в ≥ ≥нколи можуть мати траг≥чн≥ насл≥дки. ќсобливо актуальною сьогодн≥ ¤вл¤Їтьс¤ проблема безпечного поводженн¤ людини в громадських м≥сц¤х.

 ”рок 1. ѕсихолог≥¤ натовпу, його види та характеристика

 ѕсихологи вважають, що натовп - особливий б≥олог≥чний орган≥зм. ¬≥н д≥Ї за своњми законами ≥ не завжди враховуЇ ≥нтереси окремих ос≥б, а часто нав≥ть необх≥дн≥сть збереженн¤ њх житт¤.

 ƒосв≥д п≥дтверджуЇ, що досить часто натовп стаЇ б≥льш небезпечним н≥ж стих≥йне лихо або авар≥њ, ¤к≥ його можуть створити. ѕочутт¤ страху, що охоплюЇ групу людей миттЇво передаЇтьс¤ ≥ншим ≥ переростаЇ в некерований процес - пан≥ку. ” людей р≥зко п≥двищуЇтьс¤ емоц≥йн≥сть сприйн¤тт¤ того, що д≥Їтьс¤ навкруги, знижуЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть за своњ поступки.

 Ћюдина не може розумно оц≥нити свою повед≥нку ≥ обстановку, що склалас¤. ¬ так≥й атмосфер≥ досить т≥льки одному ви¤вити, показати бажанн¤ втекти з небезпечного району, ¤к людська маса починаЇ сл≥по коп≥ювати його д≥њ.

 “ому люди част≥ше всього гинуть не в≥д самоњ небезпеки, а в≥д страху ≥ пан≥ки, що виникають у натовп≥. ѕро це треба знати, завжди памТ¤тати ≥ передбачати можливу небезпеку.

ƒосл≥дженн¤  ар≥нтелл≥ (—Ўј) вказують на так≥ характерн≥ риси пан≥ки:

І            пан≥чна втеча завжди направлена в б≥к в≥д небезпеки (не робитьс¤ н≥¤ких спроб протид≥њ );

І            напр¤м втеч≥ при пан≥ц≥ не Ї випадковим (виб≥р - за знайомою дорогою або т≥Їю, що вт≥кають ≥нш≥);

І            за своњм характером пан≥чна втеча асоц≥альна (найсильн≥ш≥ зв'¤зки можуть бути перерван≥: мати може кинути дитину, чолов≥к - дружину ≥ т.д., а люди стають неспод≥ваним джерелом небезпеки один дл¤ одного ).

І            людина, охоплена пан≥кою, завжди в≥рить, що обстановка дуже небезпечна (пан≥чна втеча припин¤Їтьс¤, коли людина усв≥домлюЇ, що знаходитьс¤ поза небезпечною зоною);

І            людина, охоплена пан≥кою, погано м≥ркуЇ , хоча повн≥стю њњ д≥њ не позбавлен≥ лог≥ки. ѕроблема скор≥ше в тому, що вона не шукаЇ альтернативних р≥шень ≥ не бачить насл≥дк≥в свого р≥шенн¤, ≥нколи - головних, ¤к у типовому дл¤ пожеж випадку: стрибок з приречено великоњ висоти .

 «розум≥ло, що нейтрал≥зувати пан≥ку може або сильне емоц≥йне гальмо, або чудо. јле, ¤к в≥домо, чудес не буваЇ. ј серед засоб≥в нейтрал≥зац≥њ пан≥ки - категоричн≥ команди, гар¤че переконанн¤ у в≥дсутност≥ небезпеки.

 ќсновна психолог≥чна картина натовпу вигл¤даЇ так:

Ј            зниженн¤ ≥нтелектуальних складових ≥ п≥двищенн¤ емоц≥йних;

Ј            р≥зкий р≥ст нав≥юванн¤ ≥ зниженн¤ здатност≥ до незалежного мисленн¤;

Ј            натовпу потр≥бен л≥дер або обТЇкт ненавист≥ ≥ в≥н з насолодою буде  п≥дкор¤тис¤ або все громити. Ќатовп здатен ¤к на страшну жорсток≥сть, так ≥ на самопожертвуванн¤, в тому числ≥ ≥ в≥дносно л≥дера;

Ј            натовп швидко видихаЇтьс¤, добившись чогось. –озд≥лен≥ на групи люди  швидко приход¤ть до т¤ми ≥ зм≥нюють свою повед≥нку ≥ оц≥нку того, що  робитьс¤ навкруги;

Ј            в житт≥ вуличного (особливо соц≥ально-пол≥тичного) натовпу дуже важлив≥ так≥ елементи, ¤к перший кам≥нь у в≥трину або перша кров.

 ÷≥ ступен≥ можуть вивести натовп на принципово ≥нший р≥вень небезпеки, де колективна в≥дпов≥дальн≥сть перетворюЇ кожного члена натовпу в злочинц¤. “акий натовп треба негайно покинути.

 ” межах одн≥Їњ з найпоширен≥ших класиф≥кац≥й, ¤кими користуютьс¤ соц≥ологи ≥ психологи, прийн¤то розр≥зн¤ти чотири основн≥ р≥зновиди натовпу: випадковий, експресивний, конвенц≥йний ≥ д≥ючий.

 ¬ипадковий натовп - це чималий гурт людей, чию увагу, наприклад, привернула ¤кась надзвичайна под≥¤, скаж≥мо, дорожньо-транспортна пригода.

 ≈кспресивний натовп (фр. еxpressif - виразний) утворюютьс¤ з людей, згуртованих прагненн¤м сп≥льно висловити своњ почутт¤ - рад≥сть, горе, протест, сол≥дарн≥сть тощо. ≈кспресивний натовп можна побачити на багатолюдному вес≥лл≥ чи похорон≥, на м≥тингах ≥ ман≥фестац≥¤х.

 ѕ≥д конвенц≥йним натовпом розум≥ють найчаст≥ше учасник≥в масових розваг, наприклад, гл¤дач≥в на стад≥он≥ чи в концертному зал≥. ѓх об'ЇднуЇ не т≥льки ц≥кав≥сть до масового д≥йства, але й готовн≥сть реагувати на нього зг≥дно з певними ритуалами чи нормами, що не мають оф≥ц≥йного характеру, а виникають н≥би за домовлен≥стю-конвенц≥Їю (в≥д лат. сonventio - догов≥р, угода).

 ƒ≥ючий натовп под≥л¤Їтьс¤ на агресивний, пан≥чний, корисливий та повстанський. ѕрикладом д≥й агресивного натовпу може бути, скаж≥мо, самосуд розгн≥ваноњ юрби над сп≥йманим на гар¤чому злочинцем, пан≥чного - масова втеча людей в≥д неспод≥ваноњ небезпеки.

 ƒ≥њ корисливого натовпу завжди спр¤мован≥ на оволод≥нн¤ ¤кимись ц≥нност¤ми чи благами. ÷е може бути штовханина за деф≥цитними товарами чи просто сутичка за м≥сце у транспорт≥.

 ѕовстанським називають натовп, д≥њ ¤кого зумовлен≥ справедливим обуренн¤м проти властей, њхн≥х утиск≥в, свавол≥. “акий натовп здатний змести нав≥ть орган≥зовану, озброЇну силу.

’–ќЌ≤ ј ћј—ќ¬ќѓ «ј√»Ѕ≈Ћ≤ Ћёƒ≈… ” Ќј“ќ¬ѕ≤.

І            10 березн¤ 1975 р. у —окольниках (ћосква) грали хокейн≥ зб≥рн≥ ———– ≥  анади.  анадську команду супроводжували р≥дн≥ ≥ друз≥, ¤к≥ щедро роздавали убол≥вальникам значки, жуйки, наклейки. ѕ≥сл¤ гри сотн≥ п≥дл≥тк≥в кинулись до автобуса за сувен≥рами. ” натовп≥ загинув 21 чол. (13 з них не виповнилось 16 рок≥в).

І            20 жовтн¤ 1982 р. у Ћужниках (ћосква) в≥дбувс¤ футбольний матч м≥ж "—партаком" ≥ голландським "’аарлемом". Ѕуло холодно. ƒо к≥нц¤ гри залишалось к≥лька хвилин. Ћюди почали пов≥льно просуватис¤ в б≥к виходу, ≥ в цей момент "—партак" забиваЇ гол. ”бол≥вальники вир≥шили повернутись. Ќа сх≥дц¤х утворилась пробка. ” натовп≥ загинуло 66 убол≥вальник≥в, 60 ос≥б отримали травми ≥ ушкодженн¤.

І            30 листопада 1998 року у „ервоноград≥ на Ћьв≥вщин≥ четверо школ¤р≥в загинули у тисн¤в≥ к≥нотеатру "”крањна", коли прийшли на сеанс одного з найкасов≥ших ф≥льм≥в - "јрмагедон".

І            ” червн≥ 1999 року в м. ћ≥нську на одному з проспект≥в м≥ста було орган≥зоване м≥ське св¤то. ¬≥дзначала юв≥лей рад≥останц≥¤ "ћир", а ближче до вечора повинен був в≥дбутис¤ концерт за участю попул¤рноњ групи. ѕеред початком концерту почали спалахувати блискавки ≥ збиратис¤ хмари. як т≥льки почалас¤ злива, дв≥ з половиною тис¤ч≥ молодих людей одночасно кинулись до метро. ” стих≥йно створеному натовп≥ на сх≥дц¤х метро загинуло 54 особи, в основному д≥вчата в≥ком 15-16 рок≥в.

 «апитанн¤:

 1. ўо таке натовп, ¤к≥ його ознаки?

 2. Ќавед≥ть приклади масовоњ загибел≥ людей у натовп≥.

 3.Ќазв≥ть найб≥льш характерн≥ риси пан≥ки.

 4. як вигл¤даЇ психолог≥чна картина натовпу?

 5.як≥ види натовпу ви знаЇте, њх характеристика?

”рок 2. ѕравила повед≥нки у натовп≥ п≥д час масових заход≥в

 —татистика св≥дчить, що у м≥сц¤х, де збираЇтьс¤ дуже багато людей, наприклад, у школ≥, к≥нотеатр≥, на стад≥он≥ ≥ т.д., некерован≥ пан≥чн≥ д≥њ натовпу можуть викликати нав≥ть людськ≥ жертви.

 ” багатьох випадках люди страждають через свою особисту необережн≥сть та безпечн≥сть, невм≥нн¤ або небажанн¤ передбачати насл≥дки своњх необдуманих вчинк≥в, оц≥нити ступ≥нь своЇњ захищеност≥. «в≥сно, не все залежить в≥д нас, але, ¤кщо ми станемо дотримуватис¤ де¤ких елементарних правил, будемо вести себе б≥льш обачливо, то в≥рог≥дн≥сть зберегти своЇ житт¤ ≥ здоров'¤ значно зросте.

 ўоб не загинути у натовп≥, найкраще правило - не попадати в нього або об≥йти його. якщо це неможливо, н≥ в ¤кому раз≥ не йти проти натовпу. Ќеобх≥дно завжди пам'¤тати, що дуже небезпечно - бути затиснутим ≥ затоптаним у натовп≥!

 Ћюди в пан≥ц≥ не пом≥чають тих, хто знаходитьс¤ пор¤д.  ожен думаЇ про особистий пор¤тунок. Ћюди пориваютьс¤ вперед, до виходу. Ќайб≥льша давка буваЇ в двер¤х, перед сценою, б≥л¤ арени ≥ т.д.

 “ому, при вход≥ в будь-¤ке прим≥щенн¤ треба звертати увагу на запасн≥ ≥ авар≥йн≥ виходи, у¤вл¤ти, ¤к до них добратис¤.

 «вичка завчасно ви¤сн¤ти правила безпеки ≥ називаЇтьс¤ культурою побутовоњ безпеки.

 Ќе наближайс¤ до в≥трин, ст≥н, скл¤них дверей, до ¤ких тебе можуть притиснути ≥ роздавити. якщо натовп захопив тебе - не чини йому опору. √либоко вдихни, з≥гни руки в л≥кт¤х, п≥дн≥ми њх, щоб захистити грудну кл≥тину. Ќе тримай руки в кишен¤х, не ч≥пл¤йс¤ н≥ за що руками - њх можуть зламати. якщо Ї можлив≥сть, застебни од¤г. ¬исок≥ каблуки можуть коштувати тоб≥ житт¤, так же ¤к ≥ розв'¤заний шнурок. ¬икинь сумку, парасольку ≥ т.д. якщо у тебе щось впало, н≥ в ¤кому раз≥ не намагайс¤ п≥дн¤ти - житт¤ дорожче.

 √оловне завданн¤ в натовп≥ - не впасти. якщо тебе збили з н≥г ≥ ти впав на землю, спробуй згорнутис¤ клубком ≥ захистити голову руками, прикриваючи потилицю. ѕри будь-¤к≥й можливост≥ треба спробувати встати.

 « метою запоб≥ганн¤ надзвичайним ситуац≥¤м п≥д час проведенн¤ масових заход≥в рекомендуЇтьс¤ створенн¤ так званих "груп пор¤тунку".

 ќсновне њх завданн¤ - своЇчасне ≥ оперативне реагуванн¤ на раптово виникаюч≥ запити присутн≥х ≥ недопущенн¤ пан≥чних настроњв.

 я  Ќ≈ ѕќ—“–ј∆ƒј“» ” Ќј“ќ¬ѕ≤

 ”никай натовпу ≥ стовпотвор≥нн¤ (того, хто впав, затопчуть на смерть). ѕри рус≥ в суц≥льному натовп≥ не напирай на тих, хто йде попереду.

 Ѕажанн¤ прискорити рух зак≥нчитьс¤ повною пробкою. —тарайс¤ уникати затору, а головне - тих м≥сць, де просуванн¤ обмежують гостр≥ кути, перила, скл¤н≥ в≥трини (кращих умов, щоб бути притиснутим, роздавленим ≥ серйозно травмованим важко придумати)

 якщо пан≥ка почалас¤ через терористичний акт, не посп≥шайте своњм рухом ускладнювати безладд¤ ≥ не позбавл¤йте себе можливост≥ оц≥нити обстановку та прийн¤ти правильне р≥шенн¤.

 якщо на рок-концерт≥ або футбольному матч≥ ти побачив багато п'¤них або сильно збуджених гл¤дач≥в - вийди ран≥ше зак≥нченн¤ видовища або значно п≥зн≥ше (потрапити в перш≥ р¤ди такоњ публ≥ки - самогубство).

 —итуац≥¤ п≥двищеного ризику досить часто виникаЇ при поњздц≥ в салон≥ автобуса чи тролейбуса, де скупченн¤ людей в замкнутому простор≥ буваЇ в так зван≥ часи п≥к, п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤кихось масових заход≥в ≥ таке ≥нше. “ому м≥ський досв≥д виробив де¤к≥ правила, ¤к≥ можуть допомогти пасажиру безпечно поводитис¤ в м≥ському транспорт≥.

Ј            „екаючи автобус чи тролейбус, треба сто¤ти на добре осв≥тленому м≥сц≥ пор¤д з ≥ншими людьми.

Ј             оли транспорт п≥дходить, не ст≥йте в першому р¤д≥ нетерпл¤чого натовпу - вас можуть виштовхнути п≥д колеса.

Ј            Ќе сп≥ть п≥д час руху у м≥ському транспорт≥: можна не т≥льки проспати свою зупинку, а й отримати травму при р≥зкому гальмуванн≥ або маневр≥. Ќе можна спиратис¤ спиною на двер≥, по можливост≥ треба уникати њзди на сходинках або в проходах.

 ” раз≥ виникненн¤ пожеж≥ в громадському транспорт≥ треба  вс≥ма засобами боротис¤ з пан≥кою, р¤тувати в першу чергу д≥тей, людей похилого в≥ку, ≥нвал≥д≥в.

 якщо б≥л¤ виходу створилас¤ давка, не приЇднуйтесь до натовпу, краще вибийте в≥кно та самост≥йно вибирайтес¤ назовн≥, п≥сл¤ чого починайте допомагати ≥ншим.

 ѕсихологи рекомендують дек≥лька простих правил психотрен≥нгу по виходу з надзвичайноњ соц≥альноњ ситуац≥њ, ¤кою Ї натовп.

 якщо натовп захопив вас ≥ ви ще контролюЇте своњ почутт¤, пророб≥ть так≥ вправи:

Ј            ¬дихн≥ть грудьми поб≥льше пов≥тр¤ ≥ погл¤ньте вгору: згадайте про блакитне весн¤не небо, про тепле сонечко, про р≥дних ≥, пов≥льно опускаючи погл¤д до р≥вн¤ горизонту, плавно видихн≥ть пов≥тр¤, максимально зв≥льн¤ючи леген≥ та рослабл¤ючи при цьому дихальн≥ м'¤зи. «роб≥ть цю вправу два-три рази: р≥вне диханн¤ допомагаЇ р≥вн≥й повед≥нц≥.

Ј            ѕорахуйте дуже твердо подумки: "ќдин, два, три!". ÷е допоможе збити емоц≥йний хаос, що починаЇтьс¤ з вами. “акож твердо треба задати соб≥ питанн¤, а краще гучно вигукнути: " ÷е ти, ¬≥ктор?" ≥ в≥дпов≥сти: " “ак це, ¤..."

Ј            ”¤в≥ть себе телев≥з≥йною камерою, ¤ка дивитьс¤ на все трохи збоку ≥ з висоти, оц≥н≥ть свою ситуац≥ю так, н≥би ви к≥ногерой у гостросюжетному ф≥льм≥, ¤кий шукаЇ пор¤тунок. ѕодумайте, що б ви зробили на його м≥сц≥?

Ј            Ќаполегливо намагайтес¤ зм≥нити почутт¤ масштабу... ѕогл¤ньте на в≥чн≥ хмари над вами, посм≥хн≥тьс¤ через силу. «гадайте щось зовс≥м ≥нше, стороннЇ, попрохайте допомоги у ¬севишнього. якщо натовп щ≥льний, але нерухомий, зроб≥ть спробу з нього вибратис¤, застосовуючи р≥зн≥ психолог≥чн≥ прийоми.

 Ќаприклад, прикиньтес¤ ≥ крич≥ть, що вам бол¤че, що ви зараз будете блювати - вам стало погано. Ќамагайтес¤ вс≥ма силами пробитис¤ скр≥зь ст≥ну натовпу. ¬ такому раз≥ соромитис¤ н≥чого, на карту поставлене ваше особисте житт¤.

 “аким чином , натовп - це особливий орган≥зм з≥ своњми законом≥рност¤ми функц≥онуванн¤. “ому треба знати закони натовпу, вм≥ти приймати адекватн≥ р≥шенн¤ по виходу з таких ситуац≥й, не п≥ддаватись пан≥ц≥.

«апитанн¤:

 1.ўо потр≥бно робити, щоб не постраждати у натовп≥?

 2.як≥ правила треба знати при поњздц≥ в автобус≥, тролейбус≥?

 3.” чому про¤вл¤Їтьс¤ культура побутовоњ безпеки ?

“ема 2. Ўк≥длив≥ звички.

 Ўк≥длив≥ звички (алкогол≥зм, тютюнопал≥нн¤, наркоман≥¤ та токсикоман≥¤) - ¤вища, ¤к≥ т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою. ¬они Ї важливими факторами багатьох захворювань та причиною загибел≥ м≥льйон≥в людей.

 “ому сьогодн≥ ц≥ звички перетворились на смертельних ворог≥в людства, ¤ких потр≥бно зупинити, щоб не допустити можливост≥ самознищенн¤ людини.

 ”рок 1. ≤сторичн≥, ф≥з≥олог≥чн≥, психолог≥чн≥ проблеми тютюнопал≥нн¤

 ≤стор≥¤ не зберегла точних св≥дчень про те, коли людина почала курити. ѕрипускають, що трапилос¤ це в ≤≤≤ тис¤чол≥тт≥ до нашоњ ери. —л≥ди з≥лл¤ знайшли в мум≥њ фараона –амзеса ≤≤I, ¤кий помер молодим у ’≤≤≤ стол≥тт≥ до н.е. ™вропейц≥ теж зналис¤ з тютюном здавна: при розкопках на о.  р≥т була знайдена люлька, ¤к≥й понад 3000 рок≥в. ј пот≥м у ™вроп≥ тютюн чомусь ≥з вжитку зник. Ќа жаль, не назавжди. ¬≥н був в≥дкритий заново 1492 року, коли корабл≥ ’ристофора  олумба причалили до острова, названого п≥зн≥ше —ан-—альвадором. ƒо к≥нц¤ XVI стол≥тт¤ звичка курити поширилась на ≤спан≥ю, ‘ранц≥ю, ѕортугал≥ю, –ос≥ю та ≥нш≥ крањни.

 ѕершими забили тривогу св¤щеннослужител≥. Ћюдей, ¤к≥ курили, почали пересл≥дувати, в≥длучати в≥д церкви, кидати до в'¤зниць. ѓм виривали н≥здр≥, четвертували, спалювали на вогнищах.

 ” –ос≥њ боротьбу з пал≥нн¤м розпочали ще за ≤вана √розного. ÷ар ќлекс≥й ћихайлович наказував курц≥в бити, а торговц≥в тютюном засилати до —иб≥ру. “а його син ѕетро (ѕерший), ¤кий привчивс¤ до тютюну в √олланд≥њ, зн¤в ус≥ ц≥ заборони.

 ” 1716 роц≥ в с. јхтирка (нин≥ —умська область) було закладено першу тютюнову плантац≥ю, а через р≥к там же в≥дкрили першу тютюнову фабрику. ” наш час тютюн став предметом великого б≥знесу, так ¤к Ї не чим ≥ншим, бо в≥н Ї не чим ≥ншим, ¤к наркотиком. ÷е 1975 року визнала ¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ охорони здоров'¤.

ƒосл≥дженн¤, ¤к≥ вона провела, показали, що кожн≥ 10 секунд внасл≥док вживанн¤ тютюну на планет≥ гине одна людина (без урахуванн¤ так званих пасивних курц≥в).

“реба сказати, що до складу тютюну входить н≥котин, ¤кий хоча й не призводить до порушень повед≥нки ≥ р≥зкоњ зм≥ни псих≥чного стану, галюцинац≥й, все ж дуже токсичний дл¤ орган≥зму й викликаЇ залежн≥сть щодо себе.  оли вилучити н≥котин з пТ¤ти цигарок, в≥н убиваЇ крол¤, а ≥з ста Ц кон¤. ƒостатньо к≥лькох крапель н≥котину, щоб убити людину. ¬икуривши п≥др¤д 60 цигарок, людина гине в≥д отруЇнн¤ н≥котином. ” звичайного курц¤ отруЇнн¤ не настаЇ т≥льки тому, що н≥котин в його орган≥зм надходить порц≥¤ми.

 Ќ≥котин легко потрапл¤Ї в орган≥зм через шк≥ру, слизов≥ оболонки рота, носа, бронхи ≥ леген≥ та викликаЇ хрон≥чне отруЇнн¤, що призводить до порушенн¤ д≥¤льност≥ вс≥х систем орган≥зму.

 ќтрута, поступаючи у кров, проходить кр≥зь серце, ≥ вже через 7 секунд п≥сл¤ зат¤жки д≥стаЇтьс¤ до мозку, де допомагаЇ вив≥льнитись речовинам, що мають назву катехолам≥н≥в. ¬они, в свою чергу, примушують серце скорочуватись част≥ше та п≥двищують серцевий тиск. “обто, пост≥йне "п≥д≥гр≥ванн¤" цигаркою - це "гра" з серцево≠≠≠-судинною системою.

 «ахворюванн¤ серцево-судинноњ системи майже у 90 в≥дсотках пов'¤зан≥ з пал≥нн¤м. —каж≥мо, ¤кщо людина випалюЇ 2 сигарети за годину, судини будуть пост≥йно утримуватис¤ у так званому спастичному стан≥. ¬они втрачають еластичн≥сть, запалюютьс¤, а через втрати в≥там≥ну — (одна сигарета забираЇ 25 мг, ¤краз ст≥льки, ск≥льки м≥ститьс¤ в одному апельсин≥) стають ламкими ≥ крихкими.

 ” 25-35 рок≥в у пал≥¤ цигарки починаЇ розвиватис¤ атеросклероз. ’≥м≥чний склад тютюнового диму д≥Ї ≥ на кров'¤н≥ т≥льц¤: вони стають в'¤лими, злипаютьс¤ у конгломерати ≥ заважають кровооб≥гу. «ношен≥ та звужен≥ судини, уражена кров не можуть забезпечити нормальний кровооб≥г. ќтже, зменшуЇтьс¤ постачанн¤ киснем та ≥ншими поживними речовинами вс≥х орган≥в ≥ систем. ƒл¤ головного мозку, наприклад, це зак≥нчуЇтьс¤ ≥нсультом. ≤нфаркт у зат¤тих курц≥в трапл¤Їтьс¤ у чотири рази част≥ше, н≥ж у тих, хто не палить.

  ажуть, що н≥котин - бат≥г дл¤ серц¤. “≥льки п≥сл¤ одн≥Їњ сигарети у курц¤ з≥ стажем пульс прискорюЇтьс¤ на 5-20 удар≥в за хвилину, артер≥альний тиск "п≥дскакуЇ" на 10-20 мм. ƒодаткове навантаженн¤ потребуЇ б≥льшоњ к≥лькост≥ кисню - серце змушене перекачувати додатково 700-800 л кров≥ на добу. „асто воно не витримуЇ непосильного навантаженн¤ ≥ здаЇ, а зв≥дси - аритм≥¤, стенокард≥¤, г≥пертон≥¤.

«а даними фах≥вц≥в ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ досл≥джень раку, тютюновий дим утримуЇ в соб≥ тверд≥ речовини, що утворюютьс¤ при гор≥нн≥ цигарки.  ≥льк≥сть њх назв с¤гаЇ понад 3900. —еред них особливо отруйн≥ Ц ртуть, свинець, мишТ¤к, синильна кислота, чадний газ, окиси с≥рки, хлору, фосфору тощо, а також сполуки та орган≥чн≥ речовини Ц феноли, кетони, ам≥ни, альдег≥ди, н≥трозам≥ни, карбони, н≥трити, н≥трати та багато ≥нших. ѕ≥д час пал≥нн¤ (суха перегонка) утворюЇтьс¤ також дьоготь, ¤кий м≥стить понад 100 високоотруйних смол ≥з рад≥оактивними елементами (полон≥й-210, кобальт, стронц≥й тощо), що ос≥дають у леген¤х ≥ опром≥нюють њх. ”становлено, що дим одн≥Їњ сигарети може прир≥внюватись до тридц¤ти одного рентген≥вського просв≥чуванн¤. “ак, ≥з 481 ракоутворюючих речовин, що в≥дом≥ св≥тов≥й науц≥, 480 м≥ститьс¤ у тютюновому дим≥. ¬≥дом≥ досл≥дники в ц≥й справ≥ ќ.—. –адб≥ль ≥ ё.ћ.  омаров висловились так: У«апалена цигарка Ц це ун≥кальна х≥м≥чна фабрика, що утворюЇ тис¤ч≥ високо отруйних сполук.., котрих за к≥льк≥стю значно б≥льше, н≥ж у вихлопних газахФ.

“оксичн≥ речовини та канцерогени, що м≥ст¤тьс¤ у тютюновому диму, посилюють запалювальн≥ процеси в слизових оболонках рота, трахей, бронх≥в, легень.

“ак, потрапл¤ючи на слизову оболонку носовоњ порожнини, сигаретний дим д≥Ї на безл≥ч кл≥тин, з ¤коњ вона складаЇтьс¤. «авданн¤ цих кл≥тин - ворсинок - очищати пов≥тр¤, ¤ке вдихаЇ людина.  оливаючись йому назустр≥ч, вони забезпечують виведенн¤ пилу назовн≥. “ютюн, ¤кий людина нюхаЇ чи курить, здатен њх парал≥зувати.

 „ерез де¤кий час, наприклад, п≥д час сну, ц≥ ворсинки знову починають д≥¤ти ≥ вс≥ шк≥длив≥ речовини, що з≥бралис¤ в дихальних шл¤хах, починають проштовхувати вгору, з бронх≥в до горла.

 “ому завз¤того курц¤ зранку ≥ починаЇ турбувати "сухий кашель". ѕ≥сл¤ багатьох рок≥в пал≥нн¤ ворсинки втрачають здатн≥сть очищати пов≥тр¤ ≥ дим з цигарки йде пр¤мо до леген≥в. —лиз з пилом залишаЇтьс¤ в дихальних шл¤хах, зам≥сть того, щоб вийти назовн≥. —творюютьс¤ середовище, в ¤кому починають розвиватись шк≥длив≥ бактер≥њ.

 як насл≥док - у курц¤ нежить, дихальн≥ хрон≥чн≥ ≥нфекц≥њ. Ћеген≥ починають втрачати еластичн≥сть, виникаЇ таке захворюванн¤, ¤ке називають емф≥земою.

 «наменитий "бронх≥т курц¤" зак≥нчуЇтьс¤ смертю. ќкр≥м емф≥земи та бронх≥ту, пал≥нн¤ призводить до туберкульозу легень, пневмон≥њ, бронх≥альноњ астми.

¬раховуючи це, в розвинутих крањнах усе активн≥ше провод¤тьс¤ р≥зноман≥тн≥ масштабн≥ заходи щодо боротьби з пал≥нн¤м. ќсь де¤к≥ ≥з них. ” ‘ранц≥њ заборонено палити в громадських м≥сц¤х Ц кафе, ресторанах, парках, на стад≥онах, вокзалах тощо. ” —Ўј розроблено 960 р≥зних програм в≥дмови в≥д пал≥нн¤. Ћише в  ал≥форн≥њ на протитютюнову кампан≥ю використовуЇтьс¤ щороку 23,5 млн. долар≥в. «аконом Ќью-…орка передбачен≥ жорстк≥ покаранн¤ тих, хто палить у громадських м≥сц¤х. Ќе дозвол¤Їтьс¤ пал≥нн¤ у Ѕ≥лому дом≥ та прим≥щенн¤х ѕентагону, а реклама тютюну заборонена в ус≥х засобах масовоњ ≥нформац≥њ —Ўј. ўе жорстк≥ш≥ правила у ‘≥нл¤нд≥њ: там не можна УнасолоджуватисьФ нав≥ть нюхальним тютюном. “им, хто не дотримуЇтьс¤ цього, загрожуЇ увТ¤зненн¤ до двох рок≥в. ј на ‘≥л≥пп≥нах (штат ћан≥ла) зат¤жка тютюновим димом веде до тюремного увТ¤зненн¤ на 10 дн≥в.

 ѕро шк≥длив≥сть пал≥нн¤ медики вже говор¤ть давно, про це знають також ≥ курц≥ цигарок. ѕроте, допускаючи пал≥нн¤ в громадських м≥сц¤х, квартирах тощо, курц≥ отруюють не т≥льки себе, а й оточуючих. ѕри цьому сам курець вдихаЇ лише 20% тютюнових газ≥в, а 50% њх залишаЇтьс¤ у пов≥тр≥ прим≥щень, њх вдихають оточуюч≥.

” людини, ¤ка перебуваЇ у прокурен≥й к≥мнат≥ всього 1,5 години, вм≥ст н≥котину ≥ чадного газу в орган≥зм≥ наближаЇтьс¤ до показник≥в запеклого курц¤.

Ќа жаль, в≥дома в усьому св≥т≥ теза про здоровий спос≥б житт¤ у нас в ”крањн≥ не отримала поширенн¤. —игарета в руках все ще Ї символом дорослого, незалежного житт¤.

ћотив≥в, ¤к≥ заставл¤ють людину перший раз брати в руку цигарку дек≥лька.

 √оловний з них - це насл≥дуванн¤. ’оча перш≥ спроби у початк≥вц≥в викликають негативну реакц≥ю з поб≥л≥нн¤м обличч¤, запамороченн¤м, нудотою. јле через де¤кий час це проходить. √овор¤ть, що перший досл≥д ≥з своњм здоров'¤м вдавс¤.

 якщо людина починаЇ його розвивати - пал≥нн¤ через де¤кий час вже не викликаЇ неприЇмних в≥дчутт≥в. Ўвидко зростаЇ толерантн≥сть ≥ це стаЇ звичкою. „ерез де¤кий час одн≥Їњ - двох пачок у день вже замало. ѕал≥нн¤ починаЇ викликати задоволенн¤, наприклад, через смакову д≥ю диму або самого ритуалу пал≥нн¤. “¤га до пал≥нн¤ особливо посилюЇтьс¤ п≥сл¤ вживанн¤ њж≥, в стан≥ алкогольного сп'¤н≥нн¤, в оточенн≥ ос≥б, що кур¤ть.

 « часом пал≥нн¤ перетворюЇтьс¤ у звичку тримати цигарку в рот≥ або цигарки в кишен≥.

 якщо поговорити ≥з завз¤тим курцем, то в≥н завжди переконаний, що зможе кинути цю шк≥дливу звичку у будь-¤кий час ≥ все залежить в≥д сили вол≥. “ак, д≥йсно, цей фактор маЇ неаби¤ке значенн¤.  урець може в≥дмовитись в≥д цигарок, можливо, нав≥ть на м≥с¤ц≥ ≥ роки.

 јле тут в д≥ю вже вступають чисто ф≥з≥олог≥чн≥ фактори. ¬≥домо, що н≥котинова кислота та ≥нш≥ њњ компоненти виробл¤ютьс¤ орган≥змом людини дл¤ участ≥ у х≥м≥чних реакц≥¤х. Ўтучне введенн¤ њњ зовн≥ припин¤Ї виробництво орган≥змом ц≥Їњ сполуки ≥ в≥н стаЇ залежним.

 ѕ≥дсв≥дом≥сть, кора головного мозку починаЇ виробл¤ти сигнали про необх≥дн≥сть њњ поповненн¤. ÷е примушуЇ людину знову брати в руки цигарку, бо в≥дсутн≥сть н≥котину в орган≥зм≥ викликаЇ негативний емоц≥йний стан: драт≥влив≥сть, тривогу, напружен≥сть, дискомфорт. «акуривши цигарку, тобто, одержавши дозу н≥котину, людина в≥дчуваЇ полегшенн¤, негативн≥ в≥дчутт¤ поступово зникають.

 Ќевпевнен≥сть у соб≥, можливо - незахищен≥сть перед життЇвими труднощами, вразлив≥сть особи, ¤к стверджують психологи, також може примусити людину вз¤ти цигарку. ÷е в≥дбуваЇтьс¤, коли вона страждаЇ в≥д вигаданого нею ж самою комплексу неповноц≥нност≥.

 Ћюдина сама не може правильно оц≥нити своњ зд≥бност≥, приваблив≥сть, можливо, не може п≥д≥брати слова, щоб просто п≥дтримати розмову, ≥ њњ рука автоматично т¤гнетьс¤ за цигаркою, щоб заповнити паузу чи ¤кусь ≥ншу незручн≥сть при розмов≥.

“аким чином, тютюнопал≥нн¤ ¤к одна з форм токсикоман≥њ, маЇ глибок≥ ≥сторичн≥ корен≥. ƒосв≥д ≥нших крањн показуЇ, що в ”крањн≥ теж потр≥бно вести ефективну боротьбу з пал≥нн¤м. јле к≥нцевий результат буде залежати в≥д кожноњ людини, њњ бажанн¤ зберегти своЇ здоровТ¤ в≥д негативного впливу тютюну.

 «апитанн¤:

1.     як≥ ≥сторичн≥ корен≥ тютюнопал≥нн¤?

2.     як≥, на вашу думку, Ї причини пал≥нн¤ ?

3.     як≥ насл≥дки маЇ тютюнопал≥нн¤ дл¤ орган≥зму?

4.     ” чому пол¤гаЇ шк≥длив≥сть пал≥нн¤ дл¤ внутр≥шн≥х орган≥в людини ?

         ”рок 2. ≤сторичн≥, ф≥з≥олог≥чн≥, психолог≥чн≥ проблеми алкогол≥зму

 ќдним з насл≥дк≥в неол≥тичноњ революц≥њ (пер≥од в ≥стор≥њ людства, коли виникло землеробство, скотарство та ремесла) стала по¤ва алкогольних напоњв. Ћюди пом≥тили, що де¤к≥ продукти (¤чм≥нь, мед, виноград, ф≥н≥ки), перебродивши, дають нап≥й, що певним чином впливаЇ на псих≥ку. ƒосить швидко вони навчились виробл¤ти др≥ждж≥ ≥ використовувати њх дл¤ зброджуванн¤ ≥нших продукт≥в.

 “ак, уже в V≤ тис¤чол≥тт≥ до нашоњ ери в землеробських культурах ћежир≥чч¤ навчилис¤ варити пиво, ¤ке стало першим алкогольним напоЇм в ≥стор≥њ людства. ¬иготовл¤ли його з пророщених та перемелених зерен дикого ¤чменю п≥д д≥Їю др≥ждж≥в. ѕро швидкий розвиток броварництва (виготовленн¤ пива) св≥дчать т≥ факти, що вже в ≤≤ тис¤чол≥тт≥ до нашоњ ери у ¬ав≥лон≥ виготовл¤ли дек≥лька сорт≥в пива й нав≥ть ≥снував закон, за ¤ким продавц¤, що розбавл¤в пиво, топили у цьому ж напоњ. ¬≥д вав≥лон¤н традиц≥¤ виготовленн¤ пива перейшла до давн≥х Їгипт¤н. —аме тут пиво перетворилось у справжн≥й нац≥ональний нап≥й, ¤кий пили вс≥: в≥д простих землероб≥в до фараон≥в.

 ƒал≥ секрети виготовленн¤ пива потрапл¤ють у ™вропу - до —тародавньоњ √рец≥њ та –иму. јле вживали його тут мало, бо з'¤вивс¤ ≥нший алкогольний нап≥й - вино, ¤ке отримували, зброджуючи виноградний с≥к. ” пер≥од середньов≥чч¤ пиво ≥ вино були головними алкогольними напо¤ми.  р≥м того, в крањнах з б≥льш прохолодним кл≥матом, зокрема ≥ в  ињвськ≥й –ус≥, навчились зброджувати мед, отримуючи однойменний нап≥й. ” VIII стол≥тт≥ араби навчились переган¤ти вино, в результат≥ вони отримали спирт, за здатн≥сть швидко випаровуватись його було названо "аль-кахуль" (з арабськоњ - дух).

 ƒесь близько 1000 року ≥тал≥йськ≥ алх≥м≥ки в≥дкрили процес дистил¤ц≥њ, що викликало по¤ву неймов≥рноњ к≥лькост≥ гор≥лок, конь¤к≥в, бренд≥, ром≥в, в≥ск≥ тощо. —аме по¤ва цих напоњв призвела до масового поширенн¤ т¤жкоњ недуги - алкогол≥зму.

 ¬же в середн≥ в≥ки алкоголь перетворюЇтьс¤ в потужну зброю у руках держави. « його допомогою ≥спанськ≥ конк≥стадори п≥дкорювали народи ѕ≥вденноњ та ѕ≥вн≥чноњ јмерики. –ос≥йськ≥ цар≥ суворо заборон¤ли виготовл¤ти алкогольн≥ напоњ в домашн≥х умовах, змушували своњх п≥дданих купувати спиртне у держави з допомогою щом≥с¤чного "питейного" податку.

 ћабуть, саме з тих час≥в повелос¤, що виробництво алкогольних напоњв у б≥льшост≥ крањн, включаючи й ”крањну, приносить досить значну частку доход≥в до державного бюджету Ўвидке поширенн¤ алкогол≥зму змусило передових людей свого часу бити на сполох. ”же наприк≥нц≥ ’≤’ - на початку ’’ стол≥ть в ™вроп≥ з'¤вл¤ютьс¤ перш≥ товариства тверезост≥. ™вропейськ≥ народи починають виробл¤ти власну культуру вживанн¤ спиртних напоњв. ” р¤д≥ крањн (—Ўј, ‘≥нл¤нд≥¤) вводитьс¤ "сухий закон" - повна заборона на виробництво та ввезенн¤ алкоголю. јле проблема поширенн¤ алкогол≥зму залишаЇтьс¤ актуальною дл¤ переважноњ б≥льшост≥ крањн св≥ту ≥ сьогодн≥.

 «аконом≥рно виникаЇ питанн¤: чому алкоголь, з ¤ким людина вже знайома понад 8 тис¤чол≥ть, перетворивс¤ на загрозу дл¤ людства лише впродовж останн≥х 200-300 рок≥в?

 ѕо¤снити це можна, мабуть, тим, що п≥сл¤ по¤ви м≥цних напоњв пройшло ще досить мало часу ≥ людство не встигло виробити культуру њх вживанн¤, коли алкоголь не шкодить здоров'ю. ¬≥домо, що наш≥ предки вм≥ли вживати алкогольн≥ напоњ так, що вони њм не шкодили. “ак, давн≥ греки пили вино лише розбавленим водою, а тих, хто вживав його не розбавл¤ючи, вважали варварами.

 ўоб показати всю огидн≥сть п'¤ноњ людини, спартанц≥ до нест¤ми напували раб≥в, а пот≥м демонстрували њх п'¤н≥ вит≥вки молод≥. ” давнину вживанн¤ алкогольних напоњв ж≥нками та п≥дл≥тками було суворо заборонено. —ьогодн≥ достеменно в≥домо, що вживанн¤ алкоголю в «апор≥зьк≥й —≥ч≥ було суворо регламентовано, а п≥д час в≥йськових поход≥в - зовс≥м заборонено. ѕорушника цього закону могли скарати на смерть.

 “а невм≥нн¤ пити, мабуть, не Ї головою причиною алкогол≥зму.  орен≥ цього зла лежать у соц≥альн≥й площин≥.

 ќдн≥Їю з головних причин можна назвати бажанн¤ людини забутис¤, в≥д≥йти в≥д повс¤кденних проблем, сховатись за ст≥ною алкогольного туману в≥д оточуючого св≥ту, втопити св≥дом≥сть у чарц≥. јле чи може це бути виходом? јдже все одно людина протверез≥Ї ≥ проблеми нал¤жуть на нењ з новою силою, а до старих ще й додадутьс¤ нов≥. ” такому випадку людина знову вдаЇтьс¤ до "над≥йного" способу вир≥шенн¤ вс≥х життЇвих негаразд≥в - до чарки.  оло замикаЇтьс¤ ≠≠≠Ц маЇмо хрон≥чного алкогол≥ка.

 ≤ншою причиною поширенн¤ алкогол≥зму серед молод≥ Ї намаганн¤ вдавати з себе дорослого, поводитись так, ¤к старш≥ друз≥. јле чи можна назвати дорослим п'¤ного п≥дл≥тка? ¬ тих же дорослих, хто хоч раз у житт≥ спостер≥гав за п≥дл≥тком нап≥дпитку, в≥н н≥чого, окр≥м огиди, не викликав. ’оча не секрет, що досить часто зустр≥чаютьс¤ доросл≥, ¤к≥ напувають неповнол≥тн≥х, щоб пот≥м поглузувати з них. ќтож, перед тим, ¤к випити запропоновану дорослим чарку, подумайте - чи не станете саме ви об'Їктом дл¤ глузуванн¤.  р≥м того, не сл≥д забувати, що алкоголь у юному в≥ц≥ Ї справжньою отрутою дл¤ незм≥цн≥лого орган≥зму.

 ¬ ц≥лому медики говор¤ть про толерантн≥сть ( тобто схильн≥сть) людини до алкоголю. √оловну роль, звичайно, в≥д≥граЇ середовище, в ¤кому вона проживаЇ. ÷ей чинник може бути вродженим ≥ визначатись б≥олог≥чними особливост¤ми орган≥зму окремоњ особи. ѕри цьому враховуЇтьс¤ стать людини, њњ маса. ¬≥домо, що важче перенос¤ть алкоголь ж≥нки. ¬елике значенн¤ маЇ маса т≥ла, оск≥льки сп'¤н≥нн¤ пов'¤зане з п≥двищенн¤м вм≥сту алкоголю в кров≥.

 «а м≥жнародними нормами м≥н≥мальна к≥льк≥сть ентолу, ¤ка спричин¤Ї легкий стан сп'¤н≥нн¤, становить 15-20 грам≥в чистого алкоголю (ентолу). ” перерахунку на гор≥лку - 30-40 грам≥в, на натуральне вино (м≥цн≥стю не б≥льше 10-13 градус≥в) - 150-200 грам≥в. ÷¤ доза легко засвоюЇтьс¤ орган≥змом людини прот¤гом години.

 Ќевелик≥ дози алкоголю можуть нав≥ть позитивно впливати на мозок людини. —пиртне розширюЇ судини, забезпечуючи приплив кров≥ до мозку. ÷е може нормал≥зувати кров'¤ний тиск, зн¤ти стрес, нервове напруженн¤, притамувати больов≥ в≥дчутт¤. ѕроте у великих к≥лькост¤х алкоголь надзвичайно токсичний (отруйний) дл¤ внутр≥шн≥х орган≥в людини.

 ѕерерахуванн¤ вс≥х хвороб, що виникають внасл≥док зловживанн¤ спиртними напо¤ми, зайн¤ло б дуже багато часу ≥ м≥сц¤. ќтож, зупинимос¤ лише на де¤ких видах алкогольного враженн¤ орган≥зму людини.

 ƒосл≥дженн¤ б≥олог≥в, ф≥з≥олог≥в, медик≥в достатньо ч≥тко ≥ детально описують та демонструють негативний вплив алкоголю на мозок, судини, печ≥нку та ≥нш≥ органи ≥ системи орган≥зму.

 ѕотрапл¤ючи в орган≥зм, алкоголь дуже швидко розноситьс¤ кров'ю до вс≥х орган≥в, порушуючи нормальний ритм њх роботи. Ќайб≥льш поширеною хворобою серед алкогол≥к≥в Ї цироз печ≥нки. ћедики називають це алкогольним цирозом або њњ жировим переродженн¤м. ¬≥д тривалого зловживанн¤ спиртними напо¤ми в≥дбуваЇтьс¤ повний розпад цього життЇво важливого органу людини, що спричин¤Ї нестерпний б≥ль, сильне сверб≥нн¤ шк≥ри, набр¤ки на обличч≥ та ногах ≥ значне зб≥льшенн¤ живота через накопиченн¤ великоњ к≥лькост≥ р≥дини. ѕот≥м настаЇ задуха ≥ смерть.

 ѕ≥д впливом алкоголю в≥дбуваЇтьс¤ подразненн¤ слизовоњ оболонки ротовоњ порожнини, стравоходу, шлунка тощо. ћедики попереджають, що подразненн¤ шлунковоњ оболонки викликаЇ посилену секрец≥ю його залоз: концентрац≥¤ сол¤ноњ кислоти, ¤ка приймаЇ участь у травленн≥, зменшуЇтьс¤, порушуЇтьс¤ функц≥¤ травленн¤, а це призводить до алкогольних гастрит≥в, хвороби п≥дшлунковоњ залози.

 „астково вид≥л¤ючись через леген≥, алкоголь пошкоджуЇ њх еластичну ретикул¤рну (с≥тчасту) тканину. —истематичне вживанн¤ спиртних напоњв призводить до дистроф≥чного ≥ жирового переродженн¤ серцевого м'¤за, спри¤Ї розвитку хрон≥чноњ ≥шем≥чноњ хвороби серц¤, ≥нфаркту м≥окарда.

 ” алкогол≥к≥в чолов≥к≥в часто проход¤ть незворотн≥ процеси сперматогенезу, виникаЇ ≥мпотенц≥¤. ” ж≥нок спостер≥гаЇтьс¤ дистроф≥¤ зародкових кл≥тин ¤Їчник≥в, виникають токсикози ваг≥тност≥ ≥ ускладнюютьс¤ пологи.

 Ќегативно впливаЇ алкоголь на статеву систему людини, страждаЇ генетичний апарат. ƒ≥ти алкогол≥к≥в - це люди з великою к≥льк≥стю вроджених в≥дхилень у ф≥зичному розвитку та найвищим ступенем розумовоњ в≥дсталост≥.

 «а статистичними даними ѕолтавського нарколог≥чного диспансера на вересень 2000 року в ѕолтавськ≥й област≥ на обл≥ку було б≥льше 25 тис¤ч хрон≥чних алкогол≥к≥в, а в самому м≥ст≥ ѕолтав≥ Ц близько 3 тис¤ч хворих.

 “а ¤к вже зазначалос¤ вище, особливо небезпечним Ї вживанн¤ алкоголю у п≥дл≥тковому та юнацькому в≥ц≥. ÷е час, коли молода людина починаЇ розум≥ти св≥т ≥ творити, вчитись, щоб у подальшому зм≥нювати житт¤ на краще. ≤ саме тепер вона втрачаЇ справжню насолоду житт¤м. ÷ей ефект жадоби до житт¤ медики в ¤к≥йсь м≥р≥ пор≥внюють з наркотичним збудженн¤м.

 як показали досл≥дженн¤ останн≥х рок≥в, у моменти найвищоњ насолоди житт¤м, без вживанн¤ алкоголю, у п≥дкоркових структурах головного мозку виробл¤Їтьс¤ речовина, ¤ку спочатку назвали мед≥атором наснаги, а вже пот≥м, зг≥дно њњ х≥м≥чного складу - ендоморф≥ном або ендоетанолом.

 ≈ндоетанол викликаЇ в людини в≥дчутт¤ задоволенн¤, насолоди, п≥двищуЇ њњ життЇвий тонус. ѕод≥бний процес в≥дбуваЇтьс¤ в орган≥зм≥, коли людина штучно вживаЇ алкоголь ≥ в≥н бере участь в б≥ох≥м≥чних процесах кори головного мозку.

 ¬≥д пост≥йного вживанн¤ алкоголю порушуЇтьс¤ нормальна д≥¤льн≥сть орган≥зму, поступово втрачаЇтьс¤ здатн≥сть самост≥йно виробл¤ти власний ендоетанол, ¤кий закладений в саму сутн≥сть людини з моменту њњ народженн¤.

 –ечовина, ¤ка м≥стить алкоголь, швидко переходить у кров, насичуЇ њњ. ¬ д≥ю вступаЇ система зворотнього зв'¤зку - орган≥зм припин¤Ї д≥ю свого ендоетанолу ≥ зам≥нюЇ його на штучний (алкоголь). « часом ( за 5-6 рок≥в) орган≥зм призвичаюЇтьс¤ до алкоголю, бо в≥н, так би мовити, Ї готовим продуктом, а кора головного мозку перестаЇ самост≥йно вид≥л¤ти мед≥атор наснаги.

 Ўтучний алкоголь грубо порушуЇ д≥¤льн≥сть центральноњ нервовоњ системи. ќсоблива вразливою до його д≥њ Ї нервова тканина, судини серц¤. ÷е в≥дм≥чаЇтьс¤ зовн≥ тим, що у людини з'¤вл¤Їтьс¤ тремт≥нн¤ рук, хода стаЇ особливою, специф≥чною.

 «азвичай, наступного п≥сл¤ пи¤цтва дн¤ людина в≥дчуваЇ втому, головний б≥ль, дискомфорт. ” народ≥ такий стан називають "похм≥лл¤м". ќсоба намагаЇтьс¤ "пол≥пшити" св≥й стан, вживаючи "знеболювальнеФ - знову ж таки спиртне.

 ѕоступово розвиваЇтьс¤ хрон≥чна залежн≥сть в≥д спиртного. “ому бажанн¤ "похмелитись" Ї першим кроком до перетворенн¤ в алкогол≥ка, в≥рним показником катастрофи особистост≥, ¤ку з кожним роком все т¤жче ≥ т¤жче стримати.

 як уже зазначалось, у стан≥ сп'¤н≥нн¤ людина здатна легко збуджуватись або ж впадати в депрес≥ю. ¬ народ≥ говор¤ть, що п'¤ному - море по кол≥на. ≤ це доречне зауваженн¤, ¤ке ірунтуЇтьс¤ на багатов≥кових спостереженн¤х.

 Ћюдина нап≥дпитку здатна на вчинки, про ¤к≥ у тверезому стан≥ нав≥ть бо¤лас¤ подумати. јлкоголь блокуЇ так≥ пон¤тт¤, ¤к сов≥сть, в≥дчутт¤ власноњ г≥дност≥. “иха, спок≥йна людина, прийн¤вши зайву дозу спиртного, стаЇ "хороброю", "героЇм". ѓњ весь час т¤гне на зд≥йсненн¤ безглуздих "подвиг≥в". ≤, ¤к насл≥док, маЇмо те, що переважна б≥льш≥сть вбивств, зівалтувань та ≥нших т¤жких злочин≥в скоюЇтьс¤ саме п≥сл¤ розпиванн¤ спиртних напоњв. ƒосить часто, п≥сл¤ протверез≥нн¤, злочинц≥ говор¤ть, що н≥чого не пам'¤тають про скоЇне, що винн≥ не вони, а алкоголь.

 јле бувають ≥ ≥нш≥ випадки, коли ще недавно весела ≥ жвава людина перетворюЇтьс¤ на в'¤лу ≥ сонливу. ѕричина цього стану та сама - спиртне, п≥д д≥Їю ¤кого у декого розвиваЇтьс¤ алкогольна депрес≥¤. Ћюдина починаЇ плакати без причини (згадаЇмо в≥домий еп≥зод з к≥ноф≥льму " авказька полон¤нка", де Ўурик п≥сл¤ чергового тосту плаче, говор¤чи, що йому "пташку жаль"). ” такому стан≥ де¤к≥ люди стають здатними до самогубства.

 Ќепом≥рна збуджен≥сть, агресивн≥сть чи депрес≥¤ не проход¤ть нав≥ть тод≥, коли людина абсолютно твереза. ¬она зм≥нюЇтьс¤ повн≥стю ¤к особист≥сть, часто стаЇ брехливою, егоњстичною.

 Ќеадекватна повед≥нка серед оточуючих такоњ людини може про¤вл¤тис¤ у так званому "алкогольному гумор≥". ¬она першою у кол≥ знайомих починаЇ недоречно см≥¤тис¤ над чињмось гумором, нав≥ть не розум≥ючи його сут≥, раптово пот≥шаютьс¤ над своњми, зрозум≥лими лише њй висловами.

 ўе в≥д ≥нших алкогол≥ка в≥др≥зн¤Ї паталог≥чна брехн¤. ¬≥н може розпов≥дати про те, чого н≥коли не бачив, значно перевищуючи своњ дос¤гненн¤, йому ≥мпонуЇ велич особистост≥. јле насправд≥ це люди ненад≥йн≥, н≥коли не держать свого слова, бо не в змоз≥ виконати те, що об≥ц¤ли. ¬ той же час вони беруть на себе право навчати ≥ радити, ¤к треба жити. —лово алкогол≥ка н≥чого не варте, тому що в≥н його н≥коли не дотримаЇ.

 ƒл¤ алкогол≥к≥в найголовн≥шою ц≥нн≥стю в житт≥ стаЇ випивка. «аради нењ в≥н здатен п≥ти на все - збрехати, зрадити, вкрасти, нав≥ть убити. —аме тому алкоголь Ї причиною безл≥ч≥ нещасть. ’оча б≥льш≥сть страждань випадаЇ на долю не алкогол≥ка, а тих, хто його оточуЇ: р≥дних, друз≥в, знайомих.

 ¬≥д вживанн¤ спиртних напоњв у людин≥ розвиваЇтьс¤ хрон≥чна залежн≥сть в≥д них - алкогол≥зм. ќкр≥м описаних вище зм≥н внутр≥шн≥х орган≥в, розвиваютьс¤ патолог≥чн≥ зм≥ни псих≥ки, м≥н¤Їтьс¤ зовн≥шн≥й вигл¤д.

 “аким чином, алкогол≥зм - це хвороба людського орган≥зму. Ќав≥ть одноразовий прийом алкоголю призводить до розладу св≥домост≥ ≥ не адекватного сприйн¤тт¤ навколишнього св≥ту, зм≥ни повед≥нки ≥ порушенн¤ ≥нших психоф≥з≥олог≥чних функц≥й та реакц≥й. «ловживанн¤ спиртними напо¤ми призводить до побутових конфл≥кт≥в, розпаду с≥м'њ, до р≥зного виду злочин≥в проти особистост≥ та сусп≥льства.

 «апитанн¤:

1.     як≥ ≥сторичн≥ корен≥ алкогол≥зму?

2.     Ќазв≥ть насл≥дки д≥њ алкоголю на орган≥зм людини.

3.     як≥ зм≥ни викликаЇ алкоголь у псих≥ц≥ людини ?

4.     Ќазв≥ть причини поширенн¤ алкогол≥зму серед молод≥.

 ”рок 3. —учасн≥ проблеми наркоман≥њ та токсикоман≥њ

 Ќаркоман≥¤ - це пост≥йний хворобливий пот¤г або звичка до наркотичних речовин, ¤ка деградуЇ псих≥ку людини ≥ руйнуЇ орган≥зм, призводить його до передчасноњ смерт≥.

 Ќаркотики були в≥дом≥ ще в далеку давнину (грецьке narke - зац≥пен≥нн¤, он≥м≥нн¤, mania - пристрасть, божев≥лл¤). ≈йфор≥¤ ≥ неадекватна весел≥сть, а пот≥м дивне зац≥пен≥нн¤ п≥сл¤ вживанн¤ з≥лл¤ з р≥зних рослин, незм≥нно супроводжували грецьк≥ вакханал≥њ, рел≥г≥йн≥ св¤та мешканц≥в джунгл≥в јмазонки або верх≥вТњв Ќ≥лу. Ќайб≥льш розповсюдженим у цьому в≥дношенн≥ був мак.

 якщо у ™вроп≥ мак вирощували в основному ¤к харчову та ол≥йну культуру, то в аз≥атському рег≥он≥ в≥н культивувавс¤ виключно через наркотичн≥ речовини, що м≥стилис¤ у ньому. “ут виник згубний звичай палити люльки з оп≥умом. Ќайб≥льше розповсюдженн¤ в≥н знайшов у  итањ та ≤ндонез≥њ.

 «вичайно, за вс≥х час≥в ур¤ди багатьох крањн бачили згубн≥сть цього ¤вища дл¤ свого населенн¤. “ому видавались заборони на ≥мпорт наркотичноњ сировини, людей, ¤к≥ њњ вирощували та продавали пересл≥дували законом, але ж тод≥ виникав контрабандний ринок, загострювались соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ конфл≥кти, спалахували в≥йни за ринки збуту цього з≥лл¤.

 ѕрикладом можуть бути так зван≥ "оп≥умн≥ в≥йни": англо-китайська 1840-1842 рр. та англо-франко-китайська 1856-1860 рр.

 ” —тародавн≥й √рец≥њ атлет≥в, ¤к≥ готувалис¤ до ќл≥мп≥йських ≤гор, частували вином з маком та медом. ” наш≥ часи це категорично заборонено. якщо при перев≥рц≥ спортсмена ви¤вл¤Їтьс¤, що перед змаганн¤ми в≥н вживав доп≥нг - його одразу ж дисквал≥ф≥кують.

 яким би це не здавалос¤ дивним, але саме спроба позбутис¤ в≥д алкогол≥зму привела до першого спалаху зловживанн¤ наркотиками в ™вроп≥. Ќа початку ’≤’ стор≥чч¤ англ≥йський поет “омас де  у≥нс≥, що страждав алкогольною залежн≥стю, наст≥льки ¤скраво описав у своњх мемуарах в≥дчутт¤ наркотичного сп'¤н≥нн¤ ≥ обірунтував г≥потезу л≥куванн¤ в≥д алкогол≥зму з його допомогою, що в л≥чен≥ м≥с¤ц≥ придбав тис¤ч≥ посл≥довник≥в.

 ћабуть, саме ц¤ обставина наклала на наркоман≥ю в≥дбиток ел≥тарност≥ ≥ романтизму. Ѕ≥льш≥сть людей, що вживали та вживають наркотики, в≥дчувають зверхн≥сть до сусп≥льства, його закон≥в ≥ норм, вважають себе надобдарованими особистост¤ми, ¤к≥ можуть нехтувати законами держави, оточенн¤м, бо њм "в≥доме ≥ п≥двладне" все. ѕочасти причина такоњ повед≥нки ≥ криЇтьс¤ в особливост¤х д≥њ багатьох наркотичних засоб≥в на орган≥зм людини.

 ѕ≥д час наркотичноњ ейфор≥њ, кр≥м п≥днесеного настрою, почутт¤ веселощ≥в ≥ радост≥, виникають перекрученн¤ в сприйн¤тт≥ не т≥льки ситуац≥й ≥ в≥дносин людей, але ≥ форм предмет≥в, кольору, простору, часу ≥ звуку.

 ” минулому стол≥тт≥, п≥сл¤ наданн¤ згаданоњ вже "реклами" наркотичним речовинам, ¤к гриби п≥сл¤ дощу з'¤вилис¤ клуби ≥ товариства курц≥в оп≥ю, ¤к≥, за задумом њх засновник≥в, пересл≥дували найблагородн≥ш≥ нам≥ри - вил≥кувати сусп≥льство в≥д алкогол≥зму.

 ÷е нещаст¤ на ц≥л≥ дес¤тил≥тт¤ вразило јнгл≥ю, золота молодь ¤коњ "захищалась" в≥д алкогол≥зму за допомогою довгоњ курильноњ люльки, що так ≥ залишилас¤ на полотнах в≥домих майстр≥в у ¤кост≥ атрибута денд≥ з вищого св≥ту.

 “ворч≥ натури, що використовували наркотичне сп'¤н≥нн¤ дл¤ стимул¤ц≥њ натхненн¤, загинули в розкв≥т≥ рок≥в. «аконом≥рн≥стю був той факт, що шл¤х багатьох рок-музикант≥в ≥ сп≥вак≥в, видатних актор≥в ≥ художник≥в уже нашого стор≥чч¤ об≥рвали наркотики. ѕомилкова романтика ≥ насл≥дуванн¤ обраним згубили не одне покол≥нн¤ талановитоњ молод≥.

 —корботний список загиблих з≥рок 60-80-х рок≥в наст≥льки великий, що саме артистичне середовище першим вир≥шило сказати: "Ќ≤ ≠≠≠наркотикам!"

 ¬они чесно призналис¤ в самообман≥, а головне - спробували зн¤ти ореол романтики з наркоман≥њ ≥ розв≥нчати один ≥з найнебезпечн≥ших м≥ф≥в XX стол≥тт¤.

 —л≥д зазначити, що за висновком ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ здоров'¤ наркотиком можна вважати будь-¤ку наркотичну речовину (¤ка маЇ чи не маЇ застосуванн¤ у медицин≥), ¤ка Ї предметом зловживанн¤ в ≥нших ц≥л¤х, кр≥м медичних. Ќайпоширен≥шими наркотичними речовинами в ”крањн≥ Ї:

І               препарати конопл≥;

І               препарати оп≥ю;

І               засоби побутовоњ х≥м≥њ, пари ¤ких вдихають;

І               психостимул¤тори.

Ќаркотичн≥ речовини р≥зн≥ за своњм х≥м≥чним складом та фармаколог≥чною д≥Їю. ѓх можна умовно под≥лити на п'¤ть груп.

ƒо першоњ групи в≥днос¤тьс¤ речовини, ¤к≥ гальмують псих≥чну д≥¤льн≥сть орган≥зму.

 ƒруга група - речовини, що д≥ють безпосередньо на мозок. ¬они спотворюють д≥йсн≥сть, викликають галюцинац≥њ.

 ƒо третьоњ групи в≥дноситьс¤ алкоголь. ¬≥н спочатку збуджуЇ, а пот≥м викликаЇ депрес≥ю (зниженн¤ настрою).

 ” четверт≥й груп≥ сконцентрован≥ речовини, ¤к≥ д≥ють ¤к снод≥йне.

 ƒо п'¤тоњ групи в≥днос¤тьс¤ рослинн≥ тон≥зуюч≥ речовини, ¤к≥ м≥ст¤ть кофењн, н≥котин тощо.

ѕри вживанн≥ абсолютноњ б≥льшост≥ наркотик≥в перше, з чим зустр≥чаЇтьс¤ наркоман, - це потреба пост≥йно зб≥льшувати дозу дл¤ дос¤гненн¤ УкайфуФ. ”же через 1-2 м≥с¤ц≥ доза наркотику може перевищити початкову в 20 раз≥в. ƒл¤ здоровоњ людини вона смертельна, дл¤ наркомана - необх≥дна, щоб п≥дтримувати нормальний псих≥чний тонус.

ѕричому тут немаЇ п≥дстав пишатис¤ своЇю надзвичайною витривал≥стю. ѕо-перше, пост≥йне зб≥льшенн¤ дози дл¤ одержанн¤ хоч ¤коњ-небудь ейфор≥њ створюЇ колосальн≥ ф≥нансов≥ проблеми. ѕо-друге, ефект сп'¤н≥нн¤, розслабленн¤ ≥ комфорту дуже швидко зникаЇ зовс≥м.

≤н'Їкц≥њ починають про¤вл¤ти т≥льки стимулюючу д≥ю. «'¤вл¤Їтьс¤ в≥дчутт¤ припливу сил, ¤ких стаЇ усе менше ≥ менше. Ќещасний уже не може жити ≥ працювати без ди¤вольського з≥лл¤.

”же через 2-3 роки вживанн¤ наркотик≥в призведе до загального виснаженн¤ орган≥зму. Ћюдина худне, њњ шк≥ра набуваЇ жовтуватого в≥дт≥нку, з'¤вл¤ютьс¤ ламк≥сть н≥гт≥в ≥ волосс¤, повна ≥ незворотна ≥мпотенц≥¤. ¬она втрачаЇ здатн≥сть нав≥ть до найменших ф≥зичних ≥ псих≥чних навантажень. ЌаступаЇ передчасне стар≥нн¤ з ознаками недоумкуватост≥. ÷≥лком втрачаютьс¤ колишн≥ почутт¤ ≥ ≥нтереси, Їдиною турботою стаЇ добуванн¤ наркотика за будь-¤ку ц≥ну. ЌаступаЇ остаточна моральна й ≥нтелектуальна деградац≥¤ - повний розпад особистост≥. ј рабська залежн≥сть в≥д наркотик≥в обов'¤зково вт¤гне в крим≥нальне середовище.

∆итт¤, схоже на пекло, ≥ смерть у розкв≥т≥ рок≥в Ц ось ц≥на зайвоњ ц≥кавост≥ або помилковоњ романтики. “ому питанн¤ про те, чи варто за дек≥лька хвилин сумн≥вного щаст¤ в≥ддавати своЇ житт¤ досить однозначне: наркотики - це шкода та зло дл¤ орган≥зму.

ѕор¤д з наркоман≥Їю ≥снуЇ таке ¤вище ¤к токсикоман≥¤. “ерм≥н "токсикоман≥¤" походить в≥д складанн¤ двох грецьких сл≥в: "toxikon" - (отрута) ≥ "mania" (безумство). ÷е можна перевести ще ¤к пот¤г до отруйних речовин.

 ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж наркоман≥Їю ≥ токсикоман≥Їю чисто терм≥нолог≥чна, псих≥чна та ф≥з≥олог≥чна д≥¤ та ж сама. ” природ≥, на виробництв≥, у побут≥ Ї х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥ речовини ≥ нав≥ть л≥кувальн≥ засоби, ¤к≥ можуть д≥¤ти на людину ¤к наркотики. ƒе¤к≥ з них ще, на жаль, не визнан≥ ћ≥жнародними конвенц≥¤ми наркотичними ≥ тому не п≥дл¤гають п≥д нормам крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за њх розповсюдженн¤ та застосуванн¤ ¤к засоб≥в наркотичного збудженн¤.

—тан спТ¤н≥нн¤, викликаний вдиханн¤м пар≥в в≥д засоб≥в побутовоњ х≥м≥њ (клей УћоментФ, бензин, ацетон, пл¤мовив≥дники), характерний розладом св≥домост≥ за типом умл≥ванн¤, на фон≥ ¤кого виникають галюцинац≥њ. ’арактерна ейфор≥¤ з пустот≠лив≥стю. «ак≥нчуЇтьс¤ стан спТ¤н≥нн¤ слабк≥стю, головними бо≠л¤ми, ≥нколи психозом. ” випадках важкоњ ≥нтоксикац≥њ може настати кома (судоми, блювота, р≥зке зниженн¤ кровотиску).

 “оксикоман≥¤ - це одне ≥з т¤жких ¤вищ псих≥чноњ та ф≥зичноњ залежност≥ в≥д х≥м≥чних та б≥олог≥чних речовин. « науковоњ точки зору нав≥ть пот¤г до надм≥рного вживанн¤ кави, м≥цного чаю (чиф≥ру) теж свого роду наркоман≥¤, ¤ка веде до виснаженн¤ орган≥зму

 ” наркомана, кр≥м медичних та психолог≥чних проблем, також можуть виникнути проблеми з законом.

 “≥ з наркоман≥в, хто не ск≥нчив св≥й земний шл¤х в≥д передозуванн¤ наркотик≥в, зак≥нчують його у в'¤зниц≥.

 ѕотрапити до нењ можна нав≥ть тод≥, коли людина не краде, не грабуЇ ≥ не вживаЇ наркотик≥в, а т≥льки розповсюджуЇ њх. «аконодавство ”крањни досить суворо ставитьс¤ до под≥бних правопорушень.

 “ак, у  рим≥нальному кодекс≥ ”крањни передбачено в≥дпов≥дальн≥сть (ув'¤зненн¤ строком в≥д 5 до 12 рок≥в) за вирощуванн¤ оп≥йного маку та конопл≥ з метою збуту.

 Ќезаконне виробництво, виготовленн¤, придбанн¤, збереженн¤, перевезенн¤ чи пересиланн¤ наркотичних засоб≥в або психотропних речовин нав≥ть без мети збуту караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк до 3 рок≥в або штрафом у розм≥р≥ в≥д 2 до 500 м≥н≥мальних зароб≥тних плат.

  р≥м того, в≥дкрите незаконне вживанн¤ наркотик≥в у м≥сц¤х, що використовуютьс¤ дл¤ проведенн¤ навчальних, спортивних ≥ культурних заход≥в, в ≥нших м≥сц¤х масового перебуванн¤ людей, караЇтьс¤ позбавленн¤м вол≥ на строк до 4 рок≥в або ж штрафом у розм≥р≥ в≥д 2 до 500 м≥н≥мальних зарплат.

 ≤снують покаранн¤ ≥ за ≥нш≥ види д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з незаконним об≥гом наркотичних засоб≥в (розповсюдженн¤, примусове введенн¤ наркотик≥в чи утриманн¤ притон≥в дл¤ наркоман≥в).

 Ўироке розповсюдженн¤ наркотик≥в породило ≥нш≥ негативн≥ ¤вища.

 —ьогодн≥ ”крањна б'Ї не дуже почесн≥ рекорди - њњ вважають еп≥центром ¬≤Ћ - ≥нфекц≥њ в —х≥дн≥й ™вроп≥.

 ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: на початку 1995 року в крањн≥ оф≥ц≥йно було зареЇстровано 516 ¬≤Ћ-≥нф≥кованих, у травн≥ 1996 року њх нал≥чувалось 2600, а в 1998 роц≥ оф≥ц≥йно зареЇстровано 18880 ос≥б (серед них т≥льки 270 - ≥ноземц≥). « них майже 15 тис¤ч - наркомани.

јнал≥з ситуац≥њ показуЇ, що найчаст≥ше люди ≥нф≥куютьс¤, коли ввод¤ть соб≥ наркотичн≥ речовини шл¤хом ≥н'Їкц≥й. ≤мов≥рн≥сть такого зараженн¤ складаЇ 83,6 %.

 Ќа обл≥ку ѕолтавського обласного нарколог≥чного диспансера в жовтн≥ 2000 року знаходилось близько 2200 хворих, ¤к≥ л≥кувалис¤ в≥д наркотичноњ залежност≥.

 якщо людина потрапила в наркотичну залежн≥сть або вона хоче вил≥куватис¤ в≥д алкогол≥зму, то завжди може звернутис¤ по телефону дов≥ри за консультац≥Їю чи порадою, ¤ка Ї конф≥денц≥йною.

 “акий телефон Ї ≥ в м≥ст≥ ѕолтав≥, його номер 2- 09-20.

  р≥м того, можна звернутись в обласний нарколог≥чний диспансер, де гарантують анон≥мн≥сть того, хто звернувс¤ за допомогою.

“аким чином, головна небезпека наркоман≥њ та токсикоман≥њ пол¤гаЇ в тому, що вони спричин¤ють деградац≥ю особистост≥, спри¤ють виникненн¤ р≥зних захворювань ≥ викликають смертн≥сть в≥д пост≥йного отруЇнн¤ орган≥зму. «апоб≥гти њх поширенню можна лише за умови зд≥йсненн¤ ефективних проф≥лактичних заход≥в.

«апитанн¤:

 1. ” чому пол¤гають причини поширенн¤ наркотик≥в?

2. „им залежн≥сть в≥д прийому наркотичних речовин в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших шк≥дливих звичок?

3. ” чому пол¤гаЇ небезпека токсикоман≥њ?

4. як≥ головн≥ причини смерт≥ в≥д наркотик≥в ?

5. –озкаж≥ть про взаЇмозв'¤зок —Ќ≤ƒ” та наркоман≥њ.

6. –озкаж≥ть про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за розповсюдженн¤ ≥ збер≥ганн¤ наркотик≥в.

7.  уди треба звертатись за допомогою, щоб позбавитись в≥д шк≥дливих звичок?

”рок 4. ƒосл≥дженн¤ процесу тютюнопал≥нн¤ та опитуванн¤ учн≥в щодо проблеми пал≥нн¤

 „астина перша.

 ”читель демонструЇ учн¤м прилад, ¤кий зображений на малюнку.

 —кладов≥ частини приладу:

 ѕол≥етиленова (бажано прозора) пл¤шка з-п≥д миючих засоб≥в з закруткою Їмк≥стю 0,5 л≥тра, мТ¤ка гумова трубка завдовжки 5-7 см, ватний ф≥льтр, в≥дсмоктувач пов≥тр¤ (наприклад, груша в≥д приладу, що вим≥рюЇ кров'¤ний тиск), ≥зол¤ц≥йна стр≥чка, цигарка (краще без ф≥льтру), с≥рники.

 ¬иготовленн¤ приладу:

 ѕол≥етиленова пл¤шка розр≥заЇтьс¤ приблизно посередин≥, так, ¤к показано на малюнку. ƒо закрутки приладу прилаштовуЇтьс¤ в≥дсмоктувач пов≥тр¤, а до дна пл¤шки за допомогою металевого штуцера - гумова трубка. Ќа њњ к≥нець вставл¤Їтьс¤ перех≥дник, внутр≥шн≥й д≥аметр ¤кого в≥дпов≥даЇ д≥аметру цигарки.

 Ѕлижче до штуцера пов≥тр¤ вставл¤Їтьс¤ ф≥льтр на жорстк≥й основ≥. Ѕажано , щоб в≥н щ≥льно ув≥йшов до внутр≥шнього д≥аметра пл¤шки. ћ≥сце розр≥зу закр≥пл¤Їтьс¤ ≥зол¤ц≥йною стр≥чкою, ¤ка герметизуЇ дв≥ половинки пл¤шки.

  ористуванн¤ приладом:

¬ отв≥р гумовоњ трубки щ≥льно вставл¤Їтьс¤ та запалюЇтьс¤ цигарка. Ћ≥вою рукою трубка перетискаЇтьс¤, а права рука натискаЇ на в≥дсмоктувач пов≥тр¤. ¬≥дсмоктувач в≥дпускаЇтьс¤, одночасно л≥ва рука перестаЇ перетискати гумову трубку. ƒим цигарки потрапл¤Ї до пл¤шки ≥ проходить через ватний ф≥льтр.

 ќписан≥ д≥њ треба повторити дек≥лька раз≥в.

  оли вс¤ цигарка буде "викурена", треба обговорити так≥ питанн¤:

1. якого кольору став ватний ф≥льтр?

2. як ви думаЇте, що в≥дбуваЇтьс¤ в леген¤х п≥д впливом цигаркового диму?

 „астина друга.

ќпитуванн¤ за "анкетою курц¤".

 ћета: ознайомитис¤ з характерними особливост¤ми курц¤.

 ¬ар≥ант анкети

1.     „и ви курите?

“ак ..............

Ќ≥ .................

якщо ви курите, дайте в≥дпов≥дь на наступн≥ запитанн¤

1.  оли ви закурили вашу першу сигарету?

а) до 10 рок≥в ...................................

б) до 12-р≥чч¤...................................

в) п≥сл¤ 14 року .................................

3. „ому ви почали курити?

а) тому, що ваш≥ друз≥ курили ................

б) тому, що вант≥ батьки вдома курили

в) тому, що ваш старший брат або сестра курили

г) щоб зм≥нити св≥й образ .....................

д) щоб мати доросл≥ший вигл¤д...................

е) ≥нше ..............................._

4. як багато ви тод≥ курили?

 а) менше 10 сигарет у день .....................

б) приблизно одну пачку в день ...................

в) б≥льше одн≥Їњ пачки в день .....................

5. „и багато ви курите тепер?

а) менше 10 сигарет у день .......................

б) приблизно одну пачку в день ...................

в) б≥льше, н≥ж одну пачку в день, але менше двох

г) дв≥ та б≥льше пачок у день .....................

6. „и курить б≥льш≥сть ваших друз≥в?

“ак....................

Ќ≥....................

 7. „и курить ваш друг чи подруга?

“ак....................

Ќ≥....................

 8. як би ви оц≥нили вашу навчальну усп≥шн≥сть?

а) вище середнього р≥вн¤ .........................

б) на середньому р≥вн≥ ............................

в) нижче середнього р≥вн¤ ........................

9. „и ви працюЇте?

 “ак....................

Ќ≥....................

 10. „и ви плануЇте вчити≠с¤ дал≥?

“ак.................... Ќ≥....................

11. „и ви намагалис¤ покинути курити?

“ак....................

Ќ≥....................

12. якщо так, то ск≥льки раз≥в?

а) дв≥ч≥ .........................................

б) 3Ч5 раз≥в .....................................

в) б≥льше 5 раз≥в .................................

 ≤«. „и ви вважаЇте, що пал≥нн¤ небезпечне дл¤ ва≠шого здоров'¤?

“ак....................

Ќ≥....................

 14. якщо б ви знали те, що знаЇте тепер про пал≥нн¤, чи ви почали б курити?

“ак ....................

Ќ≥....................

15. „и хот≥ли б ви стати некурцем, ¤кби покину≠ти курити не було так важко?

“ак....................

Ќ≥....................

 –езультати опитуванн¤ узагальнити ≥ звести в таблицю, п≥сл¤ чого обговорити њх.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. «акон ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤". - ≈колог≥чне законодавство ”крањни: законодавч≥ акти, частина 1. ( п≥д ред. ¬.≤. јндрейцева. - ѕолтава: ѕолтавський л≥тератор, 1997 р. - 648 с.)

2. «акон ”крањни "ѕро захист населенн¤ в≥д ≥нфекц≥йних хвороб" //√олос ”крањни 16.05.2000 р.

3. ѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо боротьби з туберкульозом. ”каз ѕрезидента ”крањни. // √олос ”крањни 23.05.2000 р.

4. ѕрограма охорони довк≥лл¤, рац≥онального використанн¤ ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ пол≥тики з урахуванн¤м рег≥ональних пр≥оритет≥в ѕолтавськоњ област≥ на пер≥од до 2010 року. - ѕолтава, 1999, 196 с.

5. јндрейчук ¬.».  ак себ¤ защитить. - Ћ.,: √ƒќ»‘ , 1990.

6. Ѕагнюк ¬. Ќа меж≥ третього тис¤чол≥тт¤ // Ќадзвичайна ситуац≥¤, 1999, єє7,8,10.

7. Ѕ≥л¤вський √.ќ., ‘урдуй –.—. ќснови еколог≥чних знань: ѕ≥дручник. Ц  .: Ћиб≥дь, 1995, 288 с.

8. Ѕубнов ¬., Ѕубнова Ќ.  ак избежать опасности алкоголизма // ќсновы безопасности жизнеде¤тельности, 1999, є11.

9. Ѕубнов ¬., Ѕубнова Ќ. „то такое наркомани¤ и как стают ее жертвами // ќсновы безопасности жизнеде¤тельносты, 1999, є9.

10. ¬олович ¬.√. „еловек в экстремальных услови¤х природной среды. Ц ћ.,: ћысль, 1983.

11. √остюшин ј.¬. Ёнциклопеди¤ экстремальных ситуаций. - ћ., 1996 .

12. ƒенисович Ћ.». Ѕезопасность жизнеде¤тельности. ћ, 1998.

13.  олом≥Їць ѕ. —права "зелених" // Ќадзвичайна ситуац≥¤, 1999, є8, с. 51-52.

14. Ћогвин. ё. ƒурман-з≥лл¤ // Ќадзвичайна ситуац≥¤, 1997, є2, 1998, єє1,2.

15. Ќавроцька √. ÷е треба знати вс≥м. Ќавчальний пос≥бник.- ., 1998, 226 с.

16. ѕалкевич яцек ¬ыживание в городе - ћ.,  арвет, 1992.

17. ѕ≥стун ≤.ѕ. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥. Ќавчальний пос≥бник Ц —уми.: ”н≥верс. книга, 1999, 302 с.

18. —оловей ќ.≤. ¬≥д виробництва до ефективного споживанн¤ енерг≥њ. -  ињв. Ќот.- ф-ка, 1999. - 400 с.

19. “арасов ¬.¬. Ёкологи¤ человека в чрезвычайных ситуаци¤х. -ћ.,1993, 128 с.

20. “имошенко ¬. Ќаркорол≥ робл¤ть ставку // Ќадзвичайна ситуац≥¤, 1998, є1.

21. “опоров ». . ќсновы безопасности жизнеде¤тельности. - ћ., 1996.

22. ”сатюк ј. “уберкульоз - бомба дл¤ нац≥њ // √олос ”крањни 13.05.2000 року

23. ÷вилюк √.≈. јзы безопасности:  нига дл¤ детей и родителей. Ц ћ.,: ѕросвещение, 1994.

24. ÷оков ќ. . ќснови безпеки життЇд≥¤льност≥. Ќормативно ≠≠≠методичний матер≥ал дл¤ викладач≥в предмета ќЅ∆ƒ. - ѕолтава. ѕќ≤ѕќѕѕ, 2000; 62 с.

25. Ўойгу —. ., ¬оробьев ё.Ћ., ¬ладимиров ¬.ј.  атастрофы и государство. - ћ.,1997.

26. Ёкологические проблемы ”краины : вопросы и ответы.-  иев, 1989. 47 с.

  —Ћќ¬Ќ»  “≈–ћ≤Ќ≤¬

 Ѕ≥ота - сукупн≥сть рослин ≥ тварин, об'Їднаних сп≥льною областю поширенн¤.

 Ѕ≥отехнолог≥¤ - промислова технолог≥¤, ¤ка використовуЇ б≥олог≥чн≥ об'Їкти ( м≥кроорган≥зми, водорост≥ та ≥нш≥) ≥ б≥олог≥чн≥ процеси у виробництв≥ продукт≥в.

 ¬акцина - препарат, виготовлений ≥з ослаблених чи вбитих м≥кроорган≥зм≥в ≥ в≥рус≥в або з продукт≥в њхньоњ життЇд≥¤льност≥.

 ¬акцинац≥¤ - застосуванн¤ вакцини дл¤ попередженн¤ ≥нфекц≥йноњ хвороби шл¤хом створенн¤ ≥мун≥тету.

 ¬≥руси - збудники ≥нфекц≥йних захворювань рослин, тварин ≥ людини, ¤к≥ розвиваютьс¤ лише в живих кл≥тинах ≥ мають надзвичайно др≥бн≥ розм≥ри.

 √ельм≥нти - черви, що паразитують в орган≥зм≥ людини, тварин ≥ рослин, спричин¤ючи гельм≥нтози.

 ƒеструкц≥¤ - руйнуванн¤, порушенн¤ нормальноњ структури чого - небудь

 ≤мун≥тет - несприйн¤тлив≥сть орган≥зму до збудник≥в ≥нфекц≥йних хвороб.

 ≤нгред≥Їнт (той, що входить) - складова частина х≥м≥чноњ сполуки або сум≥ш≥.

 Ќематоди - клас тварин типу первиннопорожнинних черв≥в. ∆ивуть в р≥чках, грунт≥, гниючих речовинах. Ѕагато нематод≥в - паразити рослин, тварин ≥ людини.

 –евакцинац≥¤ - повторне, через певний строк введенн¤ вакцини дл¤ дос¤гненн¤ (або п≥дтриманн¤) несприйн¤тливост≥ орган≥зму до того або ≥ншого ≥нфекц≥йного захворюванн¤.

 –икетс≥њ - бактер≥Їпод≥бн≥ м≥крорган≥зми, внутр≥кл≥тинн≥ паразити, ¤к≥ Ї збудниками р¤ду захворювань - рикетсоз≥в (висипного тифу тощо)

 “оксини - отруйн≥ б≥лков≥ речовини, продукти обм≥ну речовин р¤ду м≥кроорган≥зм≥в (наприклад, палички ботул≥зму, дифтер≥њ), а також де¤ких отруйних тварин ≥ рослин, ¤к≥ здатн≥ викликати захворюванн¤ або загибель тварин ≥ людини.

 ‘≥тонциди - бактерицидн≥ речовини, що утворюютьс¤ багатьма вищими рослинами( цибул¤, часник, хр≥н, цитрусов≥ тощо.)

—екрец≥¤ Ц процес утворенн¤ ≥ вид≥ленн¤ залозами людини та б≥льшост≥ тварин специф≥чних продукт≥в Ц секрет≥в та ≥нкрет≥в (гормон≥в), необх≥дних дл¤ життЇд≥¤льност≥ орган≥зму або дл¤ п≥дтримки виду